Думки в голос…

Вже тиждень спостерігаю істерію з приводу притягнення до відповідальності нардепа Мосійчука. З екранів ллються обурені крики політиканів та експертів всіх мастей з приводу порушення регламенту ВР генеральним прокурором. При цьому критикани абсолютно не хочуть помічати, що прокуратура не порушувала регламенту, а порушили оний власне депутати. І порушили вони його тому були приголомшені і побаченим на моніторі ВР. І така реакція – природна. Потрясіння і гидливість – єдині почуття від усього побаченого. Потрясіння – тому цей, вибачте, депутат сів у це м’яке, тепле і затишне крісло, завдяки Революції Переваги, потрапив до парламенту на крові Небесної Сотні. Крім того, саме завдяки тим подіям він і зміг вийти з «місць не таких віддалених» І те, що всі побачили на екрані нічого, крім огиди і презирства викликати не могло. Адже Мосійчук постав в показаннях відео як дрібний шахрай і хабарник, зганьбити весь парламент. Саме під впливом таких почуттів і проголосували депутати. І, до речі, правильно зробили. Дотримання регламенту депутатами, нічого б не змінило, злочин залишилося б злочином, тільки дало б можливість прочухатися від шоку мерзотникові і його команді, дало б їм час для торгівлі в парламенті та інших «договорняків».

Після побаченого в парламенті вже навіть не смішно спостерігати за депутатами і їх групою підтримки, які носяться з підписами за зняття генпрокурора. Їх позиція після дій Шокіна незначна, так як виглядає як явна спроба або уникнути правосуддя, або поміщати роботі ген прокурора в дотриманні закону. Або взагалі як спроба послабити і дестабілізувати ледь ні єдиний працюючий правоохоронний орган, а насправді розхитати держава, що вигідно виключно російському агресору.

У той же час генеральний прокурор спокійно зробив свою роботу, при цьому всього декількома фразами кинув критиканів в шок – поставив на місце Ляшко всього однією фразою з приводу Капрі, патріотизм якого закінчується в момент вимикання відео-камери журналістів.

У цьому зв’язку показовою є історія дніпропетровського хірурга, який півтора року практично не відходив від операційного столу, рятуючи наших Героїв, а взявши відпустку, поїхав не відпочивати на дачу, а на фронт, де на передовій оперував тяжкопоранених солдатів, прямо під обстрілом, і був важко поранений там в момент проведення чергової операції. Саме це Подвиг. Справжній. Без тіні популізму, фальші і позерства.

А в цей час панове Ляшко і Мосійчук відпочивали на Капрі, втомившись від “трудів праведних”, таких, які нам продемонстрував генпрокурор. Але, за цей тиждень, своїми руками або мовами, журналісти та політологи зробили з афериста жертву. Ще трохи і він стане героєм.

Невже Небесна Сотня заслужила таку “нагороду” за свій Подвиг? А ті наші захисники, які зараз там на сході ризикують і часто жертвують своїми життями заслуговують таку “подяку”?

Або дотримання регламенту в такій драматичній ситуації, в якій перебуває наша країна, в таких запропонованих обставинах, є така вже критична необхідність, щоб журналісти і політтехнологи допомагали цій купці шахраїв “замилити” і нівелювати сам злочин?

Адже ніхто не обговорює сама дія, побачене на екрані, то, з яким цинізмом він оголосив весь прайс-лист “послуг”, запропонованих цими хапугами. Як його руки згрібали зі столу ті, далеко не тридцять срібняків. Змінюючи один одного люди, які називають себе експертами, на одному дуже популярному новинному каналі, поспішають висловити своє обурення тим, як була знята депутатська недоторканність з нещасного Мосійчука. При цьому сором’язливо називають персону, яка не соромлячись називала розцінки і була видна у всій своїй красі називають «людиною, схожою на Мосійчука», повторюють його заяви про фальсифікації запису, продемонстрованої Шокіним. Друзі, що не міняй слова в тому тексті, що вимовляти Мосійчук все одно склад злочину в наявності. Не бійтеся побачити очевидне. Не соромтеся називати речі своїми іменами. “Делікатність” в такій справі схоже на злочин.

І чим відрізняється хапуга-депутат від “діамантових прокурорів”? Ми розуміємо і не соромлячись говоримо, що вони вимагачі і хабарники, а з пана Мосійчука ми всім миром ліпимо «жертву режиму»?

А на закінчення хочеться сказати Шокіну – головне – не зупинятися! Цього чекає вся країна, і тільки це врешті-решт остудить критиканів.