Додон для Молдови: який же вектор?

На прикінці минулого тижня у Молдові відбувався другий тур президентських виборів. Кандидатів на пост глави держави було двоє – проросійський І.Додон та проєвропейський М.Санду. За офіційним підрахунком голосів перемога дісталася Додону, його результат 52%. Повідомлень про серйозні порушення не надходило.

В засобах масової інформації почалися активні обговорення волевиявлення. Аналітики та політологи вели жваві дискусії та висловлювали свої думки.

Наприклад директор Інституту аналізу та прогнозування Юрій Лісничий в інтерв’ю “Голос Америки” назвав це європейським геополітичним регресом. На його думку тут не обійшлося без впливу Російської Федерації. “Для Європи це серйозний скандал на фоні України, яка протистоїть інтересам Кремля”.

Експерт зазначає, що в країнах, де є територіальні проблеми, агресор, в нашому випадку Росія, завжди говорить про федералізацію. Ми це вже відчули.

Що ж до політики Додона, Лісничий зазначає: “Молдова піде ще далі і проведе дезінтеграційну роботу, отримавши безвіз та ЗВТ з ЄС. Росія намагається створити інсталяцію ідеї федералізації, при цьому в черговий раз озвучити бажання відмовитися від євроінтеграції”.

Як ми бачимо Путін продовжує “поширюватись” в Європі та світі. Чехія, Болгарія, Молдова, врешті решт США обрали собі глав держав, що так чи інакше мають підтримку північного сусіда України. В чому причина? Тут може бути декілька думок: 1е – зміна політичного вектору світу; 2е – вплив російської пропаганди. А можливо одне й інше. Бо раніше все виглядало, що всі хотіли віддалитись від Росії, а зараз навпаки – зближуються.

Андрей Кущенко