Чи потрібний країні антикорупційний прокурор – брехун?

Нещодавно прочитав пост на FB Єгора Соболєва (https://www.facebook.com/IegorSoboliev/media_set?set=a.10203607927758417.1073741837.1822575871&type=3), в якому він звертався до Президента України та голови Верховної Ради щодо нібито фактів тиску на слідство у справі «діамантових прокурорів» з боку керівництва генпрокуратури, які заступник Генерального прокурора Віталій Касько оприлюднив на засіданні Комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції 27 жовтня цього року.

Як аргументи на підтвердження такого « тиску» пан Касько на засіданні Комітету офіційно заявив про нібито участь адвокатів «діамантових прокурорів» Людмили Іванчик та Віктора Петруненка у круглому столі, очевидно маючи на увазі захід на тему «БУТИ ЧИ НЕ БУТИ НОВІЙ ПРОКУРАТУРІ? Виклики та перспективи у діяльності прокуратури в умовах реформування»,  який організували та провели 30 липня 2015 року Укрінформ та Інститут аналізу та прогнозування, керівником якого я власне і є.

При цьому Касько показував якісь фотокартки, на яких начебто на круглому столі адвокати «діамантових прокурорів» знаходяться поряд з першим заступником генпрокурора Юрієм Севруком.

З огляду на цей «факт» він під стенограму заявив, що вказані  адвокати мають можливість впливати на хід слідства щодо «діамантових прокурорів» через свої зв’язки з керівництвом ГПУ, що й підтверджували вказані фото. Цей «прозорий» натяк працівник прокуратури зробив на офіційному публічному заході, який активно висвітлювався на ТБ, при цьому посилався на те, що про цю подію він повідомив навіть Президента України. На підтвердження надаю запис на ю-тубі засідання Комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції:

Я як співорганізатор круглого столу був абсолютно здивований цією заявою Каська, адже панів Іванчик та Петруненка ніхто не запрошував на захід. На підтвердження надаю записи на ю-тубі нашого круглого столу: https://www.youtube.com/watch?v=ASizQrK1lPM, на якому чітко видно, що їх там не було і близько.

Хтось скаже, що це неважливо, це дрібниці. Згоден. Є тільки одне але… Сказав неправду заступник Генерального прокурора. Дезінформував суспільство на засіданні Комітету ВР. На підставі в тому числі і цієї неправди деякі діячі намагаються маніпулювати громадською думкою, при цьому поливаючи брудом усі правоохоронні органи України, зокрема і прокуратуру.

Можу припустити, що таким чином пан Касько намагається виправдати та пояснити суспільству відсутність результатів по справі «діамантових прокурорів». Те, що ця справа досі не передана до суду, за що персонально відповідає пан Касько. При цьому він на вказаному засіданні Комітету дуже багато та красномовно розповідав про шалений тиск, який чиниться керівництвом прокуратури, як йому заважають адвокати, підозрювані, керівництво і т.п.

Водночас українці вже давно очікують закінчення розслідування цієї справи, судового процесу та справедливого вироку по ній. А пан заступник Генерального прокурора розповідає нам про якісь міфічні проблеми з цим розслідуванням, якісь нові факти, які ним виявлені, і які заважають виконати дані ним обіцянки про те, що до осені буде закінчено цю справу.

Суспільство ж закономірно задається питанням: чому слідство по справі Мосійчука вже закінчено, а така важлива для нашого суспільства справа «діамантових прокурорів» досі не закінчена? У чому причина?

Можливо хтось просто затягує час для того, щоб 19 листопада 2015 року зі «спокійною душею» сплавити цю справу на антикорупційне бюро разом з відповідальністю за результати недолугого слідства? Щоб знову вийти на якусь чергову прес-конференцію (бо вже складається враження, що майстерні піар-акції вдаються йому краще ніж конкретна робота), де зробити гучну заяву про те, що він майже довів цю справу до кінця, але йому не вистачило часу, а працівники НАБУ не змогли довести її до логічного кінця…

У мене виникає питання: навіщо цей пан дезінформував народних депутатів під час засідання Комітету про участь «діамантових» адвокатів на круглому столі, демонстрував якісь фотокартки? І для чого він постійно заявляє на камери про тиск на слідство, який крім тверджень самого заступника Генерального прокурора нічим не підтверджений? При цьому намагається переконати все суспільство в тому, що вже не один раз було спростовано офіційними заявами ГПУ.

А скільки ще подібних «фактів» він надав суспільству щодо своєї «наполегливої і сумлінної» праці в прокуратурі? Чому Касько, який відповідає за міжнародну співпрацю ГПУ, весь час розповідає нам про те, що йому хтось заважає? Чи писав він рапорти та доповідав Генеральному прокурору про перешкоди в роботі? Адже саме від роботи Каська залежить, чи залишаться або будуть зняті санкції з корупціонерів часів злочинного режиму Януковича. І як наслідок, чи будуть повернуті українцям вкрадені мільярди.

До того ж варто нагадати, що саме з його департаменту вийшла відповідь Генеральній прокуратурі РФ з інформацією щодо Героя України Надії Савченко (пам’ятаєте історію з характеристикою на Надію?), чим фактично визнано правомірність карального російського правосуддя над нею. А також хто відповідає за несвоєчасне надання інформації англійському суду по справі Злочевського… Зрештою, чому всі справи щодо майна колишніх високопосадовців в Європі програються?

Чому заступник генепрокурора не використовує надані йому законом повноваження та не організовує належним чином роботу підлеглих, а тільки «повідомляє» про проблеми суспільству через засоби масової інформації? І звичайно, за версіями Каська, у цих проблемах винні всі хто завгодно, крім нього самого…

Питань щодо діяльності цього пана дуже багато. Але найголовніше: скільки в його виступах правди?

Тим більше в контексті повідомлень медіа щодо його зв’язків з попередньою владою (через юридичну компанію Арцингер, де працював до останнього дня Майдану пан Касько, і яка обслуговувала інтереси купки олігархів минулих часів, зокрема Клюєва).

Наразі ж цей діяч замахнувся на посаду антикорупційного прокурора. Дійсно, дуже важливу в нашій державі, не менш важливу зараз за посаду Президента, Прем’єр-міністра чи Генерального прокурора.  Саме тому стільки шуму і відвертих спекуляцій навколо неї. А чи задавались вищенаведеними питаннями ті, хто так зухвало нав’язує цього громадянина нашому суспільству в якості антикорупційного прокурора? Я маю на увазі панів Є.Соболєва, В.Шабуніна, фракцію Самопомочі та інших. Наскільки вони щирі та відверті хоча б перед самими собою у цьому? Чи справді вони вірять йому, чи може «відпрацьовують» такі модні і жадані гранти іноземних чи вітчизняних замовників?

Тож зрештою, аби після призначення антикорупційного прокурора суспільство вкотре не розчарувалося і не констатувало чергову помилку, необхыдно зараз глибоко задуматися, чи потрібний країні такий антикорупційний прокурор?

Будьмо пильними, аби не дати нас в черговий раз обдурити!

Юрій Лісничий