Чи бути інтеграції ромів в українське суспільство?

Це питання порушив Представник Міністерства культури України на засіданні Комітету Ради Європи з питань ромів та кочівників.

У різних аспектах проблема співіснування національних меншин та корінної нації часто постає перед керівництвом держави.Так, в Україні налічуються сотні національних громад, серед яких кримські татари, цигани, болгари, євреї тощо. Проживаючи на території нашої країни, вони намагаються пристосуватися до відповідних умов, одночасно, не втрачаючи своєї автентичності.

14 листопада у місті Страсбург відбулася 12-та сесія Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань ромів та кочівників (CAHROM). Свою діяльність комітет почав у 1995 році, а у 2011 – отримав назву Спеціального комітету. На заході представили нове обличчя організації – Валеріу Ніколає, що став Представником Генсекретаря Ради Європи з питань ромів. Збоку України на урочистому відкритті був присутній директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкульту Андрій Юраш, що є постійним представником України у Комітеті експертів Ради Європи з питань ромів і кочівників.

Для української держави участь у подібних заходах надважлива, адже за не офіційними даними в Україні налічується близько 120 тисяч ромів, а місцем найбільшої концентрації вважається Закарпаття. Останнім часом уряд все частіше акцентує увагу на духовній свободіта національному відродженнінацменшини. Так, нещодавно, у столиці Київською міською держадміністрацією(КМДА) була організована зустріч з питань реалізації заходів «Альянс міст і регіонів України з розвитку ромської ініціативи», що відбулася в Музеї історії Києва.

На засіданні наголосили, що, на сьогодні, особливо потерпає циганська молодь, від утисків і несприйнятті їх місцевим населенням через специфічний спосіб життя і їхні традиції. Згідно статистики загальне ставлення до циган значно погіршилося, що свідчить про те, що українці зовсім позбуваються толерантності та загальноприйнятих норм.Коли ж відбудеться соціальна інтеграціяромів з повноправною участю у житті українського та європейського суспільства?

Як кажуть, усе вдається, коли спільно реалізуєш поставлені завдання. Тому, на другий день засідання учасники згадали основні принципи та пріоритети роботи Ради Європи, обговорювали механізм спільної взаємодії членів Спецкомітету(CAHROM) та громадськості. Разом з тим, запланований приїзд групи експертів Комітету до України. Як було зазначено Представником Міністерства культури України, Андрієм Юрашем, найкращий період для візиту робочої групи припадає на квітень-травень, коли ми будемо мати змогу підготуватися до низки заходів і гідно організувати прийом.

На засіданні Андрій Юраш виступив з промовою щодо майбутніх кроків України згідно з Стратегією захисту та інтеграції ромів в українське суспільство на період до 2020 року. Наразі, в пріоритеті створення 5 вузькопрофільних робочих груп, що слідкували б та аналізували проблематику нацменшини. Для підведення підсумків пропонується проводити засідання Міжвідомчої робочої групи на постійній основі, а для систематизації напрацювань створити новий орган – Секретаріат.

Завдяки проведенню чергової 12-тої сесії Спеціального експертного комітету Ради Європи з питань ромів та кочівників, вдалося скоординувати діяльність міжнародних організацій і визначитися із завданнями на майбутнє. Україна, безпосередньо, вже має Стратегію та регіональні плани дій.

Отож, потрібен час для реалізації всіх планів, щоб представити реальний результат щодо сприяння покращення умов існування нацменшин. Це стосується також мови та освіти, адже більшість ромів спілкуються виключно циганською мовою. Для культурно-етнічного піднесення країни повинні усі громадяни жити в злагоді, відчувати духовну свободу і не потерпати від дискримінації та утисків.

Катерина Боненко