Школи в Україні перевірятимуть по-новому: набув чинності наказ МОН

Відтепер українські школи перевірятимуть по-новому.

Набув чинності відповідний наказ МОН, повідомляє прес-служба Міносвіти.

З’являється інституційний аудит. Міністр освіти та наук Лілія Гриневич стверджує, що, на відміну від атестації, яка мала наглядово-контрольні функції, аудит буде інструментом підтримки закладів.

ХТО ПЕРЕВІРЯТИМЕ?

Державна служба якості освіти та її територіальні органи.

Роботу закладу оцінюватиме окремо створена експертна група.

До її складу входитимуть освітяни, що мають досвід роботи у школі не менше 5 років, вищу педагогічну освіту або вищу кваліфікаційну категорію, а також пройшли спеціальне навчання.

В експертній групі має бути не більше 12, але не менше 3 членів.

До її роботи можуть долучити представників громадськості.

Під час оцінювання закладу враховуватимуть і думки учасників освітнього процесу.

Експертна група може проводити опитування серед педпрацівників, а також учнів та батьків.

ЩО ПЕРЕВІРЯТИМУТЬ?

Освітнє середовище школи

• Наскільки у школі комфортні та безпечні умови навчання та праці
• Чи немає у школі насильства чи дискримінації
• Чи освітній простір розвиває, мотивує і чи є він інклюзивний

Система оцінювання учнів

• Чи є у школі відкрила, прозора і зрозуміла система оцінювання навчальних досягнень учнів
• Чи є і чи працює внутрішній моніторинг: чи системно відстежують та коригують результати навчання кожної дитини
• Чи система оцінювання спрямована на те, щоб у дитини формувалася відповідальність за результати свого навчання та здатність до самооцінювання

Педагогічна діяльність педпрацівників

• Наскільки ефективно педагоги планують свою роботу, чи використовують сучасні освітні підходи, щоб організувати навчальний процес
• Чи постійно підвищують свій професійний рівень
• Як налагоджують співпрацю з учнями, їх батьками чи представниками та іншими працівниками школи
• Чи є у школі академічна доброчесність і щодо учнів, і щодо вчителів

Управління школою

• Чи є стратегія і система планування роботи школи, моніторинг виконання школою поставлених нею цілей та завдань
• Чи формує школа у відносинах довіру, прозорість, дотримання етичних норм
• Наскільки ефективна кадрова політика і наскільки забезпечені можливості для професійного розвитку педагогів
• Чи приймають управлінські рішення на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії школи з місцевою громадою
• Чи формується і впроваджується політика академічної доброчесності

Такий аудит планово проводять не частіше, ніж раз на 10 років відповідно до перспективних і річних планів.

Перспективні плани формують територіальні органи Державної служби якості освіти, їх затверджує керівник усієї служби. Так визначають черговість проведення аудиту.

Річні плани аудиту в школах визначають черговість аудиту на наступний рік.

Річні плани формують тероргани Держслужби якості освіти на основі перспективних планів. Їх теж затверджує керівник усієї служби щороку не пізніше ЗО листопада.

Плановий рік, як і календарний, починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

Щороку до 1 квітня тероргани служби якості освіти готують звіти про виконання річних планів і оприлюднюють їх на своїх веб-сайтах.

Строк роботи експертної групи у школі не може перевищувати 10 робочих днів, а там, де середня чисельність працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб — 5 робочих днів.

А ПОЗАПЛАНОВО ПЕРЕВІРЯТИ МОЖУТЬ?

Можуть. У школі з низькою якістю освіти, які підтвердили результати незалежного зовнішнього моніторингу.

Аудит можуть провести позапланово також за ініціативою керівника, засновника школи, її колегіального органу управління, опікунської ради школи тощо.

Інституційний аудит позапланово проводять не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше, ніж через 1 рік після приведення планового аудиту.

А ПІСЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЩО?

«На підставі звіту про проведення аудиту, що включатиме акт перевірки та підготовлені експертами аналітичні довідки, складатиметься висновок і рекомендації для школи.

Результати оцінювання відображатимуть досягнення закладу та його потреби, а також визначатимуть рівень якості освіти: перший високий, другий – достатній, третій – вимагає покращення, четвертий – низький», – каже Лілія Гриневич.

Далі на підставі акта перевірки школа отримує розпорядження щодо усунення порушень, якщо такі є.

Усунути порушення мають максимум за 1 календарний рік.

Терміни усунення порушень, які потребують коштів, узгоджуються з засновником та керівником школи.

Далі упродовж 10 робочих днів після закінчення визначеного строку для усунення порушень школа інформує перевірку про те, що все виправила.

Після того перевірка має 5 робочих днів, щоб вирішити, чи доцільно перевіряти результати усунення порушень і їхати в школу.

«Якщо після визначеного терміну заклад не усуне виявлені негаразди, то ДСЯО, зокрема, зможе рекомендувати засновнику змінити керівника школи або ж взагалі реорганізувати заклад«, – додала міністр.

Спочатку новий механізм випробовуватимуть у кількох українських школах, щоб подивитися, як він працює. Масово ж по всій країні його почнуть впроваджувати з 2020 року, уточнили УП в прес-службі МОН.

Повний наказ МОН тут.

УП ЖИТТЯ