“Вчитель є зручним об’єктом, щоб витерти ноги і зірвати свою злість”

— Ми живемо в агресивному соціумі, який далекий від толерантності. Люди не вміють вести діалог, тому в хід ідуть кулаки, — говорить керівник Цент­ру тестових технологій і моніторингу якості освіти 52-річний Віктор Громовий. Розповідає, чому між батьками та вчителями виникають конфлікти і як їх уникнути.

Чому шкільні конфлікти доходять до фізичної розправи?

— У нашій генетичній пам’яті — голодомори і репресії. Щоб відійти від тоталітарного радянського минулого, треба змінювати людські цінності. Західне суспільство більш чуйне і доброзичливе, а у нас людина людині вовк. Навколо школи штучно розпалюють агресивну хвилю і акцентують увагу на скандалах.

Чого бракує в спілкуванні батьків і учителів?

— Школа і вчитель є зручним об’єктом, щоб витерти ноги і зірвати свою злість. На поліцейського з кулаками не накинешся, бо загримиш за ґрати, у супермаркеті не грубіянитимеш касирові, бо там є охорона. Натомість вчитель — слабка ланка. Батькам треба навчитися шукати діалог і не вірити всьому, що розказує донька чи син. Дитина здатна перебільшувати, прибріхувати. Не всі вчителі також володіють культурою спілкування. Усе це стає спусковим гачком, тому й доходить до методів фізичної розправи.

Як захистити вчителів?

— Треба змінювати суспільство в цілому. Прийнятий закон щодо булінгу відносно вчителів нічого не змінить. До прикладу, в США років двадцять тому існувала проб­лема нападу на вчителів з боку учнів і батьків. Тоді у місті Рочестер педагогам видали невеликі пристрої-сирени. Якщо ставався напад, учитель натискав на кнопку і лунав гучний звук. На нього одразу ж прибігали колеги та поліцейський. Зараз там у навчальних закладах працює шкільна поліція. У нас стримулювальним фактором має слугувати відеофіксація. Але, як бачимо, і під камерами нападають.

Чи є в таких ситуаціях проблема з авторитетом вчителя?

— Авторитет учителя — на нулі. Зараз існують сотні “мамських” груп у соціальних мережах, де вчителям перемивають кістки й ображають. Діти це читають, бо всі спільноти відкриті. То про який авторитет може йтися?

У мій час вчителька мала авторитет. Галина Степанівна — то була істина в останній інстанції. Зараз в уявленні дітей все знає інтернет, а не Галина Степанівна. Подібне сталося у всіх країнах, бо настала цифрова епоха.

Що допоможе зробити комунікацію між дітьми, батьками і вчителями продуктивною?

— У суспільстві має бути педагогізація, щоб батьки відчували себе повноцінними учасниками освітнього процесу — інакше крах.

Зараз більшості батьків не цікаво, що відбувається у школі. Головне, аби гроші ніхто не збирав і до дитини не чіплявся. Її здають в школу, як до камери зберігання.

Чи пропонує концепція Нової української школи вирішення подібних проблем?

— Загальний тренд Нової української школи пов’язаний з гуманізацією. Теоретично це має покращити ситуацію, але практично — не завжди діє. До прикладу, в нас неможливо відрахувати зі школи підлітка, який неадекватно поводиться під час уроку. Чи вплинув такий гуманізм на освітній процес позитивно? Ні. Це створило атмосферу, коли вчитель не може навчити тих небагатьох учнів, які хочуть учитися. Адже у класі є п’ять–сім школярів, які не дають нормально проводити урок і навіть провокують учителя. Вони мають смартфон, можуть зняти відео, які вчителі погані. Ролик, на якому вчитель накричав, викладуть інтернет. А свою поведінку, яка спровокувала таку реакцію педагога, приховають.

ГАЗЕТА