КСУ спробує вкотре скасувати дітище «Колісніченка-Ківалова»

3 липня 2012 року, Верховна Рада прийняла всім відомий скандальний мовний закон «Колесніченка-Ківалова». Цей закон, ухвалений з кричущими порушеннями регламенту Верховної Ради, насправді мав би називатися інакше – «Про засади надання російській мові статусу першої державної», бо саме така його суть і практика застосування. За проголосували 248 народних обранців.

23 лютого 2014 року, відразу після перемоги Революції Гідності його скасували. За проголосували 232 депутати. Опозиціонери зустріли це рішення оплесками, а “свободівці” почали обійматися. Регіонали в обличчі Шуфрича зазначили, що цим голосуванням опозиція продемонструвала яким шляхом збирається йти в питанні досягнення компромісу.

В листопаді 2016 року, до Конституційного Суду надійшло певне звернення. Його авторами стали 57 народних депутатів. Воно стосувалося невідповідності цього закону «Про засади державної мовної політики».
Відразу ж на початку засідання було подане клопотання про відвід декількох суддів. А все через відкриття щодо них кримінального провадження з приводу сприяння узурпації влади Януковичем. За поясненнями одного з представників заявленого конституційного подання в КСУ Олега Бондарчука, в заяві про відведення нардепи змістовно обґрунтували, що у цих суддів є конфлікт інтересів.

Після наради суду, була оголошена безстрокова перерва, щоб викликати свідків щоб ознайомитися з доказами та отримати висновки фахівців. Цими свідками мали б стати – Андрій Парубій, Микола Томенко та Арсеній Яценюк. 13 грудня феміда в формі усного слухання продовжить розгляд справи за конституційним поданням.
Якщо цей документ не буде скасований судом, це може породити багато дискусій та акцій протесту. Дивлячись на те, що найбільшими його противниками виступають представники партії «Свобода», можна спрогнозувати, що можуть відбутися радикальні дії.

Андрій Кущенко