Трішки про воєнний стан та все що навколо нього, на тему, якою забиті стрічки новин ФБ, ЗМІ, чути по ТБ.
Страшно? Погоджуюсь, щось нове завжди лякає. Був інший вихід? Напевне що ні.
Можна піти на агресора атакою, але треба розуміти, що якої б в нас армії на сьогодні не було, проти «зелених злих гномів» запоребрика буде надто тяжко.
Чому раніше не запроваджували? Давайте не розповідати про договорняки і тому подібне. Зрада і «всьо пропало» – це на кожному кроці. Були інші методи та підходи, однак результати від них нажаль бажали кращого. Висновок: краще пізніше, аніж взагалі ніколи.
Хочу сказати трішки про політику. А давайте, кожен з нас поставить себе на місце Президента країни, що живе в умовах війни і попрацює 4,5 роки в режимі шаленого тиску. Прийняв рішення – КРИТИКА, не прийняв – ЩЕ БІЛЬША КРИТИКА. Що Ви будете робити в цьому випадку? Покинете весла човна під назвою ДЕРЖАВА і піднімете БІЛИЙ ПРАПОР? Та Вас розірвуть як шалений пес грілку.
Політика – це вміння йти на непопулярні кроки, ризикувати, отримувати удари долі. Багато хто на це готовий? Не думаю, що велика кількість людей скаже ТАК.
Звісно пам’ятаю про втрату Криму ((хто був проти воєнного стану, вірю що кожен пам’ятає. Порошенка ще і близько не було гарантом)), про шалені втрати на Донбасі ((теж ситуація має два кінці)) та низка інших подій. Але ті втрати, кров, сльози – це «заслуга» не тільки промахів Петра Олексійовича але і великої кількості інших людей, чиновників, командирів, зрадників в ЗСУ, що переповнювали нашу армію. На ситуацію варто дивитись з різних боків, а не однобоко.
Йдемо вперед, не тремтимо від страху воєнного стану і все буде добре. Небезпекою є сусід під боком, який розплодив військову загрозу вздовж більшої частини нашого кордону.
А ті хто заявляє, що після запровадження ВС треба йти на Київ, бо тут найбільше зло, подумайте про свої заклики. Поки Ви дійдете до нашої столиці, російська нечисть (не дай Боже) дістанеться в кілька разів швидше.
P.S Не агітую, не критикую. Як в кожного з Вас, маю своє бачення.
- dsq_needs_sync:
- 1
