Україну наповнюють «єврономери» з проблемними документами

В організаціях, що об’єднують власників автомобілів на іноземній реєстрації, попереджають – Україну наповнюють «єврономери» з проблемними документами. Через це у автомобілістів, які купили їх, практично відразу починаються проблеми з митниками та поліцією (машини можуть значитися в угоні, бути закладені в банк або просто з перебитими номерами).

Перш за все – перевіряємо елементарне

Насамперед потрібно розуміти, що їзда на нерозмитненому автомобілі дуже спірна з точки зору українського законодавства (і зовсім не схвалюється фіскальними органами). Але якщо вже людина зважилася на купівлю такого транспортного засобу, убезпечити себе від угоди з кидалами можна.

Бувалі автомобілісти радять перш за все пам’ятати про прописні істини, які виручають в 90% випадків.

«Перш ніж переказувати гроші на картку або давати якусь передоплату, сто разів перевірте цю людину. Не ведіться на солодкі обіцянки, рекомендації знайомих – все це не є гарантією того, що вас не кинуть», – радять в організації «Авто Євро Сила».

«Найкраще автомобіль купувати під замовлення, пригнаний в режимі «транзит». Купівля автомобілів, що вже перебувають в Україні, може призвести до того, що ви не розумієте, хто загнав цей автомобіль, в якому статусі цей автомобіль знаходиться, чи злетів він з реєстрації чи не злетів. Тобто, є дуже багато нюансів, які тримають автомобіль на єврономерах в законному полі, але якщо їх не дотримуватися, він вийде за його межі», – кажуть в АЄС.

В організації дають поради, як можна «поверхнево» перевірити продавця, який пропонує послуги з пригону авто. «Вивчіть історію компанії, яка пропонує послуги. Це повинен бути як мінімум хороший сайт, на якому повинні бути фото і відеопідтвердження того, що компанія дійсно заганяє автомобілі, що дійсно відбувається передача автомобілів до замовників. Найголовніше – дивіться відгуки і заходьте на сторінки людей, які їх пишуть. Часто це бувають сторінки-»одноденки» (створені недавно, у коментатора немає друзів, фотографій і взагалі ознак, що цю сторінку веде жива людина, – autonews.ua), – додають власники єврономерів.

Автоексперт, глава Association of Troubleshooters Сергій Креймер радить дотримуватися певного алгоритму.

Перевірити, щоб всі номери на машині і в документах збігалися.

Купувати машину безпосередньо на території Євросоюзу. Якщо покупець користується послугами «верблюда», потрібно щоб «верблюд» при ньому загнав авто в Україну. Це дасть розуміння, що машина «чиста» і у неї немає ніяких проблем з виїздом з ЄС і в’їздом на територію України.

Потрібно перевірити компанію, на яку зареєстрована машина. Ідеально – якщо українець реєструє компанію за кордоном (в Польщі, Литві, десь ще) і вже на неї оформляє автомобіль. Ціна питання – близько кількох сотень євро, але це дасть власнику «бляхи» спокій, що чужа фірма не пропаде через тиждень, а машина не втратить реєстрацію. Так робили «першопрохідці», коли тема «блях» ще не була настільки розкрученою. Як варіант – можна оформити фірму в Білорусі і там же купити машину. З його незаперечних плюсів – зрозуміла мова і менша вартість реєстрації фірми.

Документальна перевірка автомобіля. Потрібно перевірити, що на автомобіль немає ніяких застав, що він не перебуває в розшуку. Якщо цю перевірку робить хтось чужий, бажано особисто бути присутнім при постановці автомобіля на облік і проходженні техогляду.

У документах про техогляд потрібно уважно читати, які є претензії до автомобіля. Наприклад, в Литві часто пишуть, що «у автомобіля є претензії до його техстану, але йому дають два тижні на усунення неполадок». Зауваження можуть бути з приводу системи освітлення або зношених колодок. «Тут не можна хитрувати – неполадки потрібно дійсно усунути і знову приїхати на техогляд. Інакше техогляд буде визнаний недійсним, а потім злетить і реєстрація. Деякі ділки на це закривають очі, а у їхніх клієнтів потім проблеми», – говорить Сергій Креймер.

Якщо відкрити компанію на своє ім’я не вдалося, потрібно перевірити історію іноземної компанії, на яку буде реєструватися машина. Важливо знати, скільки на неї вже оформлено машин, а також, чи є так звана «субстанція». Субстанція – це значить, що у компанії повинен бути як мінімум офіс в країні, де вона реєструється, і не менше одного-двох співробітників, які в ній працевлаштовані, тобто отримують зарплату. Якщо субстанції немає, то рано чи пізно компанія потрапить у чорний список. Подібна інформація про компанії (що за компанія, скільки у неї боргів, хто директор, де зареєстрована) в Європі доступна онлайн безкоштовно або за мінімальну плату. Аналогічну інформаціяю можна отримати в Польщі.

Також бажано, щоб у компанії був справжній міський телефон за місцем її реєстрації. Це потрібно для того, що якщо раптом машину зупинять на території ЄС, правоохоронці будуть шукати номер телефону компанії, якій вона належить, щоб перевірити інформацію про машину, що вона не викрадена.

Якщо про компанію немає інформації в інтернеті, але в базі поліції видно, що вона зареєстрована на компанію і є ще маса інших машин, то будуть проблеми. Тож краще за все мати візитку директора компанії – всі питання будуть вирішуватися безпосередньо з ним.

Потрібно розуміти, що якщо на «євроблясі» ви збираєтеся виїжджати в Європу, потрібно, щоб в порядку були всі документи без винятку. «Такі речі як «робочий контракт» на фірму, на яку зареєстрована машина, або ще щось – все це не працює. Інакше можна потрапити під кримінальну статтю за підробку документів, несплату податків», – попереджає Креймер.

Якщо машина зареєстрована в країнах Балтії, Польщі, Чехії, Словаччині, потрібно періодично перевіряти стан реєстрації автомобіля (якщо він зареєстрований на третю особу або на компанію). Все це можна робити онлайн. Як тільки стає видно, що у компанії пропали співробітники або вона не активна, це привід турбуватися. Якщо компанія стає неактивною, припиняється реєстрація автомобіля.

Ще один спосіб убезпечитися: «зворотний лізинг»

Поряд з реєстрацією «євробляхи» на свою заздалегідь відкриту в Європі компанію є ще один спосіб «взяти ситуацію в свої руки». Це схема зворотного (або поворотного) лізингу (leaseback). Її суть зводиться до того, що після купівлі автомобіля (на ринку або у приватної особи, або ще десь) з компанією, на яку машина ставиться на облік, укладається офіційний договір зворотного лізингу. Тим самим зберігається право власності за цим автомобілем. Як тільки з компанією щось станеться, право власності на цей автомобіль можна буде довести.

«У ньому прописано, що ви і компанія така-то уклали договір зворотного лізингу. Як правило, його роблять на півроку і через невеликі проміжки часу оновлюють. Це потрібно для того, щоб не вийшло так, що компанія «загубилася», а у вас з машиною проблеми. Згідно з договором зворотного лізингу прописується, що ви віддаєте компанії Х машину, а вона надає вам маркетингові послуги або, наприклад, дозвіл користуватися її торговою маркою. При цьому через півроку машина переходить у вашу власність і ви маєте право нею розпоряджатися», – говорить Сергій Креймер.

Також він рекомендує складати договір у нотаріуса і особисто бути присутнім при цьому. Плюс повинен бути складений в двох примірниках акт прийому-передачі та акт прийому-здачі автомобіля. Це буде гарантією, що навіть якщо компанія закриється і машина злетить з обліку, але машина залишається за вами. Після цього її можна буде спокійно перереєструвати.

«У вас повинен бути договір купівлі-продажу на автомобіль, що ви його купили дійсно на себе і тільки після цього віддали в зворотний лізинг. У нотаріуса потрібно виписати довіреність, і він повинен засвідчити, що ви це ви, а директор компанії Х – це директор компанії Х, а не невідомо хто. Після цього в довіреності прописується, що ви маєте право робити всі дії з машиною: реєструвати, знімати з обліку, продавати, передавати право управління, отримувати страхові виплати, забирати зі штрафмайданчиків, платити штрафи. Нотаріус повинен засвідчити також ваші підписи. Після такого оформлення ви можете ввозити машину через того ж «верблюда» або кого завгодно і розпоряджатися нею», – пояснює деталі в Association of Troubleshooters.

Також в країні реєстрації автомобіля доведеться купити «зелену карту» на той період, поки він буде відсутній за межами території країни, де вона перебуватиме на обліку. Це коштує досить дорого. Наприклад, один з власників «бляхи», який ввозив її за такою схемою, за Ford Explorer 1999 року за «зелену карту» заплатив близько 400 євро.

Читайте також: В Україну прибула партія найдешевшого у світі автомобіля

Договір повинен укладатися з правом передачі автомобіля в управління третій особі. Також має бути укладена страховка.

Ще важливо – всі документи повинні оформлятися тими мовами, якими людина розмовляє, і які є державними в країні реєстрації. Тобто українською (російською), польською (литовському або іншою) і англійською. Це потрібно для того, що якщо «бляху» зупинить в Європі поліція, то у водія буде що показати.

ZIK