Хоча у світі ще не закінчилась третя індустріальна революція, розвинені країни світу вже однією ногою вступили у четверту фазу розвитку глобальної економіки, — зазначив Клаус Шваб у своїй промові на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2016 році. Зараз не так країни, як провідні інноваційні світові корпорації будуть пришвидшувати стрімкий хід реформ промисловості. Список найбільш інноваційних компаній світу очолюють Apple, Google, Tesla та Microsoft. А до найінноваційніших країн можна віднести, крім США, Швейцарію, Німеччину, Японію, Швецію, Нідерланди, Південну Корею. На жаль, у 1990-х роках ми прогавили свій час, адже саме тоді українці могли застосувати інформаційно-комунікаційні технології у всіх галузях життя, зорієнтувати економіку на сфери інтелектуальних і творчих послуг: програмування, інженерію, промисловий дизайн, робототехніку, проектування електроніки. Сьогодні потенціал втрачено, однак четверта промислова революція, вже накриває всіх хвилею і от-от радикально змінить світ. Як саме? Що ці зміни принесуть українцям? Давайте розбиратися, адже можливо саме зараз у нас є шанс, виправити ситуацію на краще!
«Нафта» електронної ери
Світ стрімко змінюється, нові продукти породжують дохідні індустрії, що швидко розвиваються, знижуються ціни і попит на корисні копалини та нафту, все це глобально змінює економіку. Зараз тонна зерна коштує, як один мобільний телефон. А в нас влада хвастається про аграрні успіхи країни, про те, що експорт зерна росте, так він росте, але чи приносить це реальні прибутки? Ні. У структурі ВВП країн ЄС сільське господарство займає не більше 3%, в Україні — близько 11% і це головне джерело валюти. Світом кермують Alphabet, Amazon, Apple, Facebook і Microsoft, які здаються нестримними. Вони формують п’ятірку найдорожчих компаній в світі. Їх доходи стрімко зростають: у першій чверті 2017 року вони разом отримали понад 25 мільярдів доларів чистого прибутку. На Amazon доводиться кожен другий долар, витрачений в інтернеті в США. А Google і Facebook отримують майже всі гроші, витрачені на онлайн-рекламу в Америці. Інтернет-компанії контролюють неймовірну кількість персональних даних, і це наділяє їх великою владою. Старі підходи до конкуренції, сформульовані в еру нафти, тепер здаються застарілими в часи «інформаційної економіки». Тимчасом дві третини експорту України — це сировина: 43% аграрної та харчової продукції, 21% чорної металургії та руди, 3,6% лісництва. Більше того, частка української промисловості з роками лише зменшується, а сировини — росте. Виникає глобальний розрив між тими, хто мав можливість модернізуватися, і тими, хто цього не зробив. На жаль, в українській переробній промисловості питома вага високотехнологічної продукції невпинно знижується: з 4,6% у 2014 році до 4,3% у 2016 році. Частка середньо-високотехнологічної продукції впала з 15% до 13,5%.
Роботи замінюють людей
У результаті впровадження робототехніки зникає багато професій. За даними WEF, до 2020 року в розвинених країнах кількість створених робочих місць на 5,1 млн позицій буде відставати від кількості скорочених. Прогресивні країни наполегливо стимулюють креативні види діяльності, оскільки вони вдвічі стійкіші до автоматизації. Наприклад, Британія планує створити 1 млн креативних робочих місць за найближчі тринадцять років. А в Україні 40% трударів промисловості працюють на виробництві низького технологічного рівня, 15% робітників зайняті у видобутку корисних копалин та сільському господарстві порівняно з 1-5% зайнятих в ЄС, де за прогнозами кількість таких працівників за вісім років упаде на 18%. Отже, невдовзі більшість українських працівників стануть непотрібними. Україна за конкурентоспроможністю талантів посідає 66 місце у світі зі 109, за індексом талантів — 42 місце з 60. Чому так відбувається? Тому, що немає сприятливого середовища для життя і розвитку цих талантів.
Таланти тікають з України
Опитування, проведене у 2016 році, показало, що 30% українців хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання, 40% — хотіли б працювати за кордоном. Скажімо за таким показником як «здатність країни утримати таланти» (Country capacity to retain talent) в Індексі конкурентоздатності Україна перебуває на 127 місці із 138 можливих. Щоб розвиватися, містам необхідно конкурувати за краще населення планети — креативний клас: учених, художників, інженерів, дизайнерів, письменників, творчих професіоналів широкого спектру діяльності, заснованого на знаннях. Таких людей у світі дуже мало. Лише 0,88% землян створюють творчі продукти і тільки 0,13% займаються науковими розробками. В Ізраїлі, наприклад, 8 255 дослідників на мільйон жителів, в Україні — 1 026 розумників на мільйон. EY у звіті Global Talent in Global Cities вказує на переваги, необхідні містам для приваблення талантів. Це якісна інфраструктура, конкурентні ринкові умови і ділове середовище, кластери, критична маса талантів з відмінними можливостями для взаємодії і співпраці, чудові умови життя, культурне середовище, безпеку і легкий доступ до послуг з охорони здоров’я та освіти. Тим часом, Україна продемонструвала найнижчі показники у світі за рівнем злочинності (109), доступності житла (116), стану довкілля (118), здоров’я та довголіття (127), свободи вибору життєвого шляху (132).Бізнес-клімат країни перебуває на рівні африканських провінцій. І, я, як підприємець – це чудово розумію. Погляньте на статистику, Київ – столиця України, у 2016 році увійшла до топ-10 найгірших для життя міст світу разом із сирійським Дамаском та Алжиром за версією The Economist, що вже говорити про інші міста, тим паче села. А для талантів не існує кордонів, їх дохід вимірюється у валюті, якщо вони не бачать можливості розвиватися у власній країні, вони виїжджають за кордон.
Я переконаний, що сировина більше не дозволить країні триматися на плаву. Україні слід задуматись над глобальними змінами, що відбуваються вже сьогодні і не чекати, а діяти. Тому, що за кордон виїжджає саме середній клас, люди із хорошою освітою, представники креативного класу, і вони не будуть чекати «покращення» ще десять років. Патріотизм не зможе «закрити очі» на корупцію, низький рівень доходів, політичні, економічні проблеми в країні. Проблеми потрібно вирішувати вже сьогодні! Наприклад, за рахунок грамотної освітньої та регуляторної політики збільшити необхідність у вчених і людях творчих професій. Створити сприятливий бізнес-клімат, запроваджувати державні програми для підтримки креативних ідей, допомагати впроваджувати їх в життя, запроваджувати різні мотиваційні програми, для того, щоб таланти розуміли, що вони потрібні своїй державі і що, держава дбає про них. Можливо тоді, і ми зможемо вступити в еру четвертої промислової революції і крокувати на рівні з іншими прогресивними державами, адже потенціал є, головне правильно його використати.
- dsq_needs_sync:
- 1
