Дослідження Чекалюк Вероніки Василівни кандидата наук із соціальних комунікацій, Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вивчаючи історію становлення інформаційного простору України в період з 1991 по 2015 рр., спостерігаємо за еволюцією медіасередовища, появу нових прийомів і методів комунікації відповідно до запитів часу. Разом з іншими гуманітарними, соціальними науками іміджелогія набуває популярності серед практиків і науковців-сучасників, тому з’являється дедалі більше напрямків її розвитку та тлумачень. За змістом і можливим напрямом іміджелогія набуває наукового забарвлення відповідно до сфери її застосування: державотворення, наука, дипломатія, бізнес, економіка, PR, політологія, медицина, культура, мистецтво, шоу-бізнес, соціальна сфера, психологія.
Сучасна журналістика – це ефективний інструмент для творення іміджу держави. Медіаоргани формують і програмують імідж держави. Яким буде імідж України у світі напряму залежать від подачі матеріалів у ЗМІ, їх впливу на цільову аудиторію. Результатом правильної інформаційної кампанії є базова основа успішної держави: економічна незалежність і стабільність, послідовна дипломатична політика, інвестиційна привабливість держави, високий рівень туристичного інтересу до країни, військова міць та готовність і бажання лідерів налагоджувати дипломатичні відносини на всіх рівнях.
Творенням іміджу займаються медіа фахівці. Сучасні іміджмейкери – зазвичай випускники гуманітарних факультетів, здебільшого журналісти і рекламісти, також дипломати й історики, котрі намагаються займатися проблемами формування іміджу, проте окремої галузі вітчизняної університетської освіти «іміджелогія» поки немає. Наразі йдеться про фахівців, котрі здатні створити бренд без залучення колосальних інвестицій. Існує твердження, що хороший бренд коштує великих грошей, безумовно, але той бренд, який сам по собі є матеріальною цінністю, що здатна працювати сама на себе, а не «паразитувати» за рахунок інших. Як показала практика (В.В.Чекалюк), успішність певного іміджу залежить не від великого обсягу вкладених коштів, а він майстерності іміджмейкерів і навиків комунікації об’єкта іміджетворення з медіа та громадськістю.
Наголосимо, що образ, створений журналістами й іміджмейкерами медійний образ базується на сильних сторонах об’єкта і маскує слабкі характеристики. Аналізуючи інформаційний простір, згадки про Україну з 1991р. по 2015 рік, констатуємо тенденцію до підсилення прихильного ставлення світової спільноти до України, новини про неї з’являються на перших шпальтах світових таблоїдів, в наслідок активізувався приплив різних ініціатив з-за кордону, відкриваються нові можливості для українців. Українське суспільство довело, що може взяти ризик на себе. Про це свідчить утримання армії волонтерами в умовах АТО, коли десятки тисяч людей взяли на себе таку відповідальність, вважаючи її своїм громадянським обов’язком. Революція Гідності мала високий ступінь ризику, але об’єднала націю і дала потужний інформаційних привід заговорити про Україну у світових медіа у співчутливо-шанобливій тональності. Сучасний інформаційний простір потребує якісного висвітлення подій, незаангажованого професійного аналітичного погляду фахівців, висококласних журналістів-патріотів.
- dsq_needs_sync:
- 1
