Українцям розповіли про зарплати народних депутатів та апарату Верховної Ради

Коли вперше запрацював реєстр декларацій на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, журналісти наввипередки кинулися аналізувати декларації народних депутатів. І в перші роки під час роботи парламенту попереднього скликання можна було бачити серію матеріалів про олігархів, лендлордів, колекції годинників, ікон і шуб.

Про це повідомляє ZN.UA.

У зв’язку із запровадженням воєнного стану реєстр закрили, і знадобилося дуже багато часу, щоб відновити його роботу. І от нарешті з’явилися декларації за 2022 рік. І вперше в історії аналізу декларацій звертати увагу слід не на доходи нардепів, а на співвідношення доходів у працівників Апарату Верховної Ради, керівників секретаріатів комітетів і нардепів, які очолюють комітети. І це особливо актуально у контексті реформи держслужби.

Йдеться не про те, що гроші треба «забрати у багатих і віддати бідним». Держава повинна забезпечувати справедливі умови оплати праці.

Громадська ініціатива «Голка» зіставила доходи керівників секретаріатів комітетів із доходами голів комітетів. І очільники секретаріатів отримують, по суті, втричі більше. До уваги бралися декларації 2022 року.

А якщо подивитися декларації керівництва Апарату ВРУ, то його очільник Вячеслав Штучний отримав майже 3 млн грн за рік, його заступники Артем Янчук і Микола Шевчук — 2,5 млн. Зарплати голів комітетів у 5–6 разів менші.

До слова, голови комітетів також мають абсолютно різне навантаження. Це пов’язано з тим, що розглядається різна кількість питань і відбувається різна кількість засідань. Так, кількість засідань комітету з питань свободи слова за часів головування нардепа Нестора Шуфрича (якого обвинувачують у державній зраді), була майже нульовою 2022 року, а от бюджетний комітет, наприклад, засідає доволі часто.

«Ситуація, в якій народні депутати, голови комітетів, отримують у 3–4 рази менше за своїх підлеглих — керівників секретаріатів комітетів, абсурдна з погляду менеджменту. Відповідальність політична та юридична нардепа і голови комітету непорівнянно більша. За таких умов державна політика щодо оплати праці веде до збільшення корупційних ризиків. Народні депутати, особливо в умовах війни, коли не можна провести вибори, посилено відповідають за захист суверенітету, а подібна політика знецінює їхню роль. Такий рівень оплати праці говорять про неадекватність державної політики, яка спрямована на те, щоб зробити депутатів несуб’єктними», — наголошує народна депутатка Юлія Клименко («Голос»).

І тут треба зауважити, що донедавна представники партії «Голос» узагалі не очолювали комітетів (нардеп Ярослав Юрчишин лише під новий рік очолив комітет з питань свободи слова після затримання Шуфрича). І тому опозиційна народна депутатка з фракції «Голос» Юлія Клименко, коли говорить про вищі зарплати для голів комітетів, не обстоює їх для представників своєї партії, а наголошує на тому, що такий підхід дійсно неправильний.

Для того щоб зрозуміти, чи планують вирішувати ситуацію, що склалася, громадська ініціатива «Голка» звернулася до голови бюджетного комітету Роксолани Підласої («Слуга народу»):

«Підвищення зарплати народних депутатів наразі не планується, тому що це не є питанням першої необхідності в суспільстві під час війни і буде сприйняте з великим нерозумінням», — повідомила вона.

Як же так сталося, що через популізм народним депутатам не піднімають зарплат, а працівники апарату отримують мільйони?

В Україні завжди була проблема із доходами чиновників. Офіційна зарплата могла бути копійчаною, а премії — захмарними. Щоб такого не було, наші партнери вимагали у рамках реформування держслужби збалансувати оплату праці держслужбовців за формулою «70 на 30». Тобто оклад мав становити 70%, а премія — не більш як 30%. Це не ставить працівника у цілковиту залежність від настроїв керівника. Але ця норма якось випала з базового закону про держслужбу, ухваленого 2015 року. А партнери, зрозуміло, і надалі наполягають на європейській нормі.

Наприкінці 2023 року ZN.UA писало про те, що збалансувати систему оплати праці уряд вирішив у дуже дивний спосіб — через рядок у держбюджеті-2024 та урядову постанову без базового законопроєкту, який мав би впровадити систему класифікації зарплат і посад. І тут у загальному хаосі Верховна Рада схитрувала, захистивши у прикінцевих положеннях свій апарат: умови оплати праці держслужбовців, які визначено іншими положеннями, не застосовуються під час визначення оплати праці держслужбовців Апарату Верховної Ради. І це прописували у проєкті держбюджету поправками зокрема спікер Руслан Стефанчук і віцеспікер Олександр Корнієнко.

Тобто для Апарату Верховної Ради нічого не зміниться. Його працівники як отримували мільйони, так і будуть отримувати. Принаймні цього року.

«Мотивація п’яти нардепів, які подали поправки №300, 312 і 324, залишиться в історії. Дехто з них каже, що їх попросили інші нардепи, хтось каже, що попросив апарат. У будь-якому разі це потрібно продумати у контексті закону про доброчесне лобіювання, яким апарат намагаються вивести з поняття «лобісти». За бюджет проголосували, а як можна було не голосувати у війну? Проголосували з цими поправками. Ці поправки вивели апарат з-під справедливої моделі, а оприлюднення нарешті декларацій висвітлило всю гидоту взаємин низькооплачуваних нардепів з високооплачуваними чиновниками апарату. Зламати цю схему зсередини неможливо, бо нардепи давно залежні від того, чи підкине їм що-небудь апарат: посаду для працевлаштування «своєї» людини або ж гроші із своїх надхмарних доходів тощо», — зауважує голова комітету з питань соцполітики Галина Третьякова.

Нардеп Третьякова додала, що думає над складанням мандата.

Народні депутати самі загнали себе в глухий кут популізмом. І під час війни опинилася під загрозою робота парламенту, та складається небезпечна для інституційної спроможності ситуація, коли у нас загострюється протистояння між нардепами й Апаратом Верховної Ради.

І це все відбувається в той час, коли є серйозна загроза парламентаризму, бо в умовах війни суб’єктність парламенту і так уже суттєво підірвано на користь офісу президента.

У таких умовах втримати народних депутатів у сесійній залі стає дедалі важче. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія публічно казав, що кілька десятків нардепів хотіли б скласти мандати. А це те, що так треба ворогу, — загальмувати роботу органів державної влади.

Та йдеться не лише про парламент. Після того, як дехто у парламенті схитрував і створив ексклюзивні умови для свого Апарату, новорічні перегони зі «штатками» набрали обертів, бо умови праці змінилися у секторі держслужбовців і «ринок праці» держслужби зреагував.

Кожен хотів зробити так, щоб і його апарат опинився не в гірших умовах, ніж у Верховній Раді. Така ситуація виникла, нагадуємо, у Верховному суді.

Додається кількість відділів — з’являються управління. Множаться управління — виникають департаменти. Або ж створюються самостійні підрозділи апарату. Так зростає кількість керівників, а також підвищується рівень підрозділу. І це позитивно впливає на зарплату. На папері все виглядає просто — кількість працівників не збільшується.

Порівняємо штатний розклад Верховного суду 2023-го та 2024 року. У стовпці «розбіжності» вказано нові відділи й управління, які створили.

Щодо дисбалансу зарплат нардепів і керівників секретаріатів комітетів заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев наголошує, що нерівні умови в оплаті праці дійсно з’явилися згідно з прикінцевими положеннями закону про держбюджет на 2024 рік.

«Якби народні депутати не захистили б так апарат, таких перекосів не було б в оплаті праці робітників апаратів з іншими державними службовцями. Зарплату народного депутата встановлює безпосередньо парламент. Тема підняття зарплати для нардепів справді непопулярна в суспільстві. Люди зазвичай порівнюють свої статки і доходи політиків, звісно, не на свою користь. Це викликає обурення. Якщо є консенсус у Верховній Раді про необхідність підвищення зарплати нардепів, мають прийняти зміни до бюджету. Також слід розуміти, що, коли говоримо про поточний бюджет, потрібне джерело, звідки будемо брати кошти. Уряд не втручається у це питання, бо це суто політичне рішення народних депутатів. Можливо, у бюджет на наступний рік можна буде закласти більшу зарплату, коли стабілізується економічний стан. Але і для цього знадобиться політичний консенсус і чітке розуміння джерел, з яких буде покрито такі видатки. Питання підняття зарплати у Верховній Раді було непопулярним у всі часи, а під час воєнного стану це відчувається особливо гостро», — пояснює заступник міністра.

Держава повинна здійснити реформу держслужби, щоб заробітна плата та премії були не просто у пропорції 70 на 30%. Дохід має відповідати рівню відповідальності та складності завдань, які виконує держслужбовець. Усе це має бути чітко зафіксовано у базовому законі, яким треба впровадити систему класифікації зарплат і посад.

І не можуть народні депутати створювати унікальні умови під Апарат Верховної Ради, бо це деформує умови оплати праці в усьому секторі державної служби. Гра у популізм із зарплатами нардепів у парламенті може дуже дорого коштувати всій країні.