Роками дієтологічні догми наголошували на важливості відмови від солі та обмеження її щоденної дози. Але дослідження останніх років показують, що не все так просто.
Про це пише публікація нутриціолога Анастасії Голобородько в Telegram.
“Не можна зловживати сіллю. Людина зі схильністю до гіпертонії може відмовитися від солі і реально зберегти собі життя. У лікуванні підвищеного тиску є пункт – скорочення солі і тільки потім медикаментозні заходи”, – каже експерт.
За її словами, сіль старить серцево-судинну систему. А ще підвищує осмотичний тиск плазми крові, а це призводить до переїдання. Ще доведено, що це може спричинити зміни у слизових та онкологію шлунка.
Вона додає, що тим, у кого виразки-гастрити, надмірне споживання солі створюватиме середовище для розмноження Helicobacter pylori. А при гормональних патологіях сіль стимулюватиме набряклості.
Які є ж переваги споживання солі
“З іншого боку, повністю несолона їжа – це зниження адекватного рівня кислотності шлунка, гіпоацидність і недостатнє і, часто аж до патогенних гнильних процесів, перетравлення білка (м’яса, риби, яєць) та погане засвоєння жирів”, – пояснює нутриціолог.
Вона називає п’ять патологій, до яких призводить безсольова дієта: гіпоацидність, підвищення тригліцеридів, інсулінорезистентність та дисбаланс електролітів
Втім, Голобородько додає, що ми з’їдаємо 80% солі із продуктів і навіть не помічаємо цього.
“Хороша стратегія – якщо ви вже солили страву, не досолювати її ще додатково. Є норма – 2,3 г на день для здорових, 1 г для тих, хто має схильність до підвищеного артеріального тиску. Просто їжте менше хліба та відмовтеся від сосисок та їжі з упаковок. Солоні перекушування і снеки – не дорівнює прийому їжі”, – каже Голобородько.
Яку сіль найкраще вводити у раціон
Нутриціолог радить переглянути якість солі. Звичайна кухонна створює дисбаланс натрію та калію в раціоні.
“Замініть промислову сіль більш натуральними видами, про які сьогодні й поговоримо”, – радить експерт.
Вона наголошує, чим менше стадій очищення проходить сіль, тим краще. За її словами, кухонна сіль має бідний мінеральний склад, тому вона її не радить. Морська сіль – має різний хімічний профіль, що залежить від моря, бо мінерали збагачують смак. Також ще є сіль з добавками – з йодом, наприклад, рожева і чорна сіль.
“Maldon – сіль пластівцями. Її добувають у графстві Ессекс на південному сході Англії з кінця ХІХ століття. Обожнюю цю сіль”, – каже Голобородько.
Чорна гімалайська містить сульфіт заліза і дає кристалам солі темно-коричнево-фіолетовий колір, а сірчисті сполуки – запах сірководню.
Рожева сіль – у світі топ-3 локації видобутку: у Гімалаях, у Пакистані та в Індії. Вона часто буває великого помелу і містить до 5% домішок.
Бувають ще ароматизовані види. Нутриціолог радить вибирати сіль від Nomu, на літо – з сухим розмарином, на зиму – з білими грибами.
Сіль із вугіллям. Таку видобувають в Іспанії та Португалії, Японії, Кореї.
Просто морська сіль. Буває мінеральна сіль великого помелу, осадова, сіль із дна океанів.
“Тому забирайте сосиски з раціону і додайте трохи якісної солі для фінішу страви”, – радить Голобородько.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
