Автор: Людмила Булигіна, учитель інформатики, політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».
Українська шкільна освіта за минулі 4 роки зробила крутий віраж – і по серпантину піднялась якщо не на гору, то на серйозну висоту сучасного навчання.
Це не рішення й інституції, а результат синергетичного процесу, де горизонтальні і точкові події та заходи почали складатись у простір.
Зміни ідуть і будуть йти, хоча головні перешкоди – відсутність кадрів і консервативний спротив великої частини вчителів і батьків – залишаються.
І основне: нам не потрібна жодна закордонна модель освіти, бо, по-перше, не спрацює, а по-друге, вже є своя.
Де побачити? У початковій школі.
Що зробити іншим вчителям ? Прийняти ідеї НУШ, які вже зрослись з реальністю (ніхто ж не знав, що ці 4 роки будуть саме такими), і це можна називати як завгодно, але це вже внутрішня, вибудована складностями і випробуваннями національна система.
Чим швидше базова і старша школи це зроблять, тим краще для них.
Дякую долі і людям, які дали мені можливість це побачити за минулі 3 дні.
(Про виші мовчу, вони точно не підуть до початківців дізнатись про сенси. На жаль).
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
Apologies, but no related posts were found.