Карпачов назвав “головний злочин”, які батьки роблять, коли виховують дітей

Виховування дітей – важка праця. Важливо пам’ятати, що батьківство – це не природний інстинкт, йому потрібно вчитись. Також важливо уникати деяких помилок.

Про це повідомляє пост психолога Дмитра Карпачова в Instagram.

Експерт розповів що багато батьків вважають що дітей потрібно виховувати інтуїтивно.

Однак Карпачов з цією думкою категорично не погоджується.

Зокрема, усі труднощі, від яких людина зараз страждає – це все наслідки виховання батьками. А в 95% люди несвідомо передають це своїм дітям.

“Уявіть ситуацію: ви купили авто з салону, сіли за кермо вперше та поїхали з думкою “ну якось же на велосипеді навчилася”. А коли ваша подорож швидко закінчилась і ви кажете: “Моє авто мене не слухає та погано себе поводить, зробіть з ним що-небудь”, – йдеться у повідомленні.

Карпачов розповів, що дитина набагато витриваліша за авто і ніхто батьків не заарештує, коли ви в черговий раз будете кричати на дитину – поведінка якої, є результатом виключно вашого виховання.

Психолог зазначив, що багато батьків навіть в таких простих речах як грудне вигодовування, формування прив’язаності абопривчання до горщика роблять жахливі речі, які залишають дитині невиправний слід на все її життя.

Чи можна кричати на дитину

Діти починаються боятися власних дій, адже вони можуть спровокувати негативну реакцію у дорослих і зокрема крик. У дитини виникає реальний страх бути покинутою, непотрібною, а також стійке відчуття самотності.

У підлітковому віці це перетворюється на замкнутість, нездатність до діалогу, на страх відстоювати власну думку. Такі діти не зможуть вирішувати конфліктні ситуації й навряд чи стануть лідерами у колективі.

Крики, скандали, постійні докори спричиняють замкнутість, знижують самооцінку, бо в дитини з’являється відчуття, що її не люблять і не цінують.

Дитина постійно намагається будь-яким способом уникнути негативної реакції батьків, тому обирає для цього всі можливі варіанти.

Найперший із них – приховати щось, тобто обдумати. Усе починається з оцінок чи розбитої вази. Але найгірше те, що дитина увесь час пристосовується, вигадує та боїться бути викритою. Це призводить до нервових зривів і депресій.