Коли Тимошенко оголосить Саакашвілі ворогом України

Одразу після сумнозвісного “прориву” Саакашвлі у прикордонному пункті “Шегені” у ЗМІ заговорили про передумови для створення об’єднаної опозиції, в якій окрім грузинської команди участь може взяти Юлія Тимошенко. Ще у Львові вона зробила перші заяви з натяками на можливий союз, розповідаючи про те, як “демократичні проєвропейські опозиційні сили розпочали консультації про план спільних дій”. Утім, минув тиждень і все кардинально змінилося. Тимошенко явно почала “відбудовуватися” від Саакашвілі, який саме мандрує регіонами. Його подорожі завершаться в середині жовтня акцією в Києві.

Чому розійшлися стежки двох ключових “проривників” кордону? По-перше, дуже ймовірно, що Саакашвілі одразу дав Юлії Володимирівні відкоша у планах про об’єднавчі процеси. Союз двох харизматичних політиків одразу видавався не надто природним. По-друге, Саакашвілі затягнув з походом на Київ, куди його, вочевидь, тягнула Тимошенко. У столиці, де скупчені всі медіа, вона почувається значно комфортніше, аніж в провінції. Замість того, аби приїхати до Києва вже цього тижня і дати можливість Леді Ю попіаритися на темі “як ми Саакашвілі на кордоні рятували”, екс-глава Одещини вирішив відтермінувати свою київську акцію до 17 жовтня, коли вже трохи забудуть про “звитяги” Тимошенко та її соратників. До того ж у ЗМІ з’явилася інформація, що інші тимчасові соратники Саакашвілі – Єгор Соболєв й Семен Семенченко – попередили Міхо про неготовність до масштабного заходу в Києві.

Існує і третя версія охолодження стосунків між Тимошенко й Саакашвілі. Політтехнологи лідерки “Батьківщини” могли порахувати, що вона лише втратила від того, що проводила Саакашвілі через кордон. Епічна бійка з прикордонниками – це за будь-яких умов негатив. Тому, не виключено, що Тимошенко рекомендували забути про цей союз, який окрім проблем для рейтингу їй нічого не несе. На відміну від бюджетного процесу, який триватиме в парламенті найближчі місяці. Всім відома політична гнучкість “Батьківщини”, яка здатна демонструвати чудесні метаморфози під час важливих голосувань.

Є четверта версія: різні погляди на подальші відносини з владою. Саакашвілі зараз цікавить виключно персональна помста Петру Порошенку через втрату громадянства. Водночас, він не виступає проти реформ, і його три вимоги – скасування депутатської недоторканності, прийняття нового виборчого закону та створення антикорупційних судів – за виключенням останньої цілком підтримуються (хай і на словах) нинішньою владою. А от Тимошенко рухається в іншій парадигмі: затягнувши знайому популістську пісню про погані реформи, вона не готова йти на жодні компроміси. Є й ще один момент: Саакашвілі публічно виступив проти революційних дій та повалення чинної влади.

Утім, ми спостерігаємо за спробами підштовхнути екс-главу Одещини до радикальніших дій. Так, соратник Олега Ляшка Ігор Мосійчук запустив тезу про “договорняк” між грузином і владою. Можна не сумніватися, що міф про Саакашвілі-Гапона зараз підхоплять всі, хто вважає його конкурентом (можливо, й сама Тимошенко). Таким чином, у Міхо не так вже й багато варіантів для маневру. Або він радикалізується, демонструючи войовничу опозиційність, або ж сама опозиція добиватиме його звинуваченнями у змові з Банковою. Як би це абсурдно не звучало…