Осіння хвиля пандемії буде! Як підготуватися — поради лікаря-пульмонолога

Чи накриє восени Україну черговою хвилею COVID-19, про помилки сімейних лікарів та як підняти імунітет і підготуватися до чергового витка пандемії «Ракурс» запитав у пульмонологині медичного центру «Докос Медикал», кандидатки медичних наук Марини Корчинської.

Нагадаємо, що з першої частини інтерв’ю можна дізнатися чимало корисної інформації: про те, як лікуються постковідні зміни в легенях, чому лікарі займаються «футболом», коли терпіти не варто, та чому картинка на КТ — ще не вердикт, а також про багато чого іншого.

— Марино Миколаївно, восени багато експертів пророкують новий виток пандемії. На вашу думку, чи накриє Україну черговою хвилею?

— А чому не буде нової хвилі? Індійський штам продемонстрував більшу вірулентність. Вакцини захищають від «Дельта»-штаму, але є поодинокі випадки захворювань і серед повністю вакцинованих. Ці випадки сталися не в Україні, тому була можливість ідентифікувати штам — виявили індійський. Будь-яка вакцина на 100% не захищає від інфікування, але мета — захиститися від тяжкого перебігу. А тут успіхи, і залежно від вакцини — від 60 до 90% ефективності.

Хвиля буде. Треба вакцинуватися. По-перше, якщо ти захворів, то це шанс вижити. По-друге, це також шанс не завалити всю медичну систему і замучений медперсонал. Вакцинація залишається дуже ефективною щодо дикого штаму — уханьського, певна його частка в Україні залишається.

Своїм пацієнтам, які мають ризики тромбозу чи якісь побоювання щодо цього, раджу прищеплюватися вакциною CoronaVac. Вона переноситься як вакцина від грипу, зроблена за тією ж технологією. Це перевірена вакцина, ви не берете кота в мішку.

—Літо — це час для оздоровлення. Усі шукають рецепти, як підняти імунітет, укріпити його чи хоча б не дати впасти. Як порадите підготуватися до осінньої хвилі?

— Чарівних пігулок не існує. Заняття спортом справді допомагають. Кажу не про професійний спорт. Серед моїх пацієнтів ті, хто був фізично активним, навіть порівняно з членами своєї родини хворіли легше, з меншими наслідками, швидше наставало одужання. Наслідки гіподинамії — цукровий діабет, гіпертонія. Навіть онкологія — це теж певною мірою наслідок малорухливого способу життя. Якщо турбує зайва вага, то ще є час зайнятися цією проблемою. Ніщо краще не піднімає імунітет, ніж здоровий спосіб життя. Рецепт не такий простий, він потребує сили волі та зусиль.

Ще вакцинація, не лише від коронавірусу. Не забуваємо про грип. В Україні планували, але поки що не ввели в календар щеплень вакцинацію від пневмококової інфекції для дітей. Від пневмококу має бути вакциновано населення з груп ризику та люди старше 65 років.

Є час, щоб знайти сімейного лікаря, який буде (не скажу, що все знати, — це неможливо) принаймні діяти за алгоритмами — не нашкодити. Треба мати підписану декларацію чи бути знайомим із таким спеціалістом. Інколи це відіграє вирішальну роль.

Компенсація хронічних захворювань. Не може людина впоратися з будь-якою інфекційною хворобою, якщо в неї є декомпенсація хронічних захворювань. Зауважу, якщо людина п’є роками той самий препарат і не показується лікарю — це неправильно. У мене була пацієнтка, прооперована в 2013 році з приводу аденокарциноми кишківника. Останній раз відвідувала онколога у 2014 році. Такого не має бути! Згадайте, які у кого є слабкі місця. Відвідайте спеціалістів. Ніхто не скасовував щорічного must-have обстеження. Гінеколог для жінок, УЗД молочних залоз чи мамографія для жінок, рентгенографія органів грудної клітки групам ризику по онкології і туберкульозу. Ніхто не відміняв обстеження щитовидної залози. Онкоскринінг залежно від способу життя, сімейного анамнезу.

Ще мій висновок: пацієнти, які мали доволі значні проблеми зі здоров’ям, але чітко дотримувалися призначень лікарів, не тікали у самолікування чи не ховали голову в пісок, усі успішно пройшли ковід. Компенсація хронічних хвороб дуже важлива.

Літом, коли є послаблення карантину, респіраторних інфекцій трохи менше (не скажу, що їх зовсім немає), маємо можливість надолужити те, що запустили під час карантину.

—Ви згадали сімейних лікарів. Які помилки, на вашу думку, у лікуванні ковіду сімейні лікарі робили найчастіше?

— Антибіотикотерапія, мабуть, на першому місці. Призначення антибіотиків без потреби. Чомусь у багатьох ковід із пульмонітом дорівнював бактеріальній терапії. Інколи це були такі антибіотики, що розумієш: мабуть, людина прогуляла курс фармакології. Оскільки в жодному протоколі лікування, навіть бактеріальних пневмоній, такого препарату немає. Наприклад, лінкоміцин. Цим антибіотиком лікують у травматології.

Рентгенодіагностика без потреби. Майже всі лікарі з першого дня хвороби відправляли на КТ. Це не лише зайві витрати для сімейного бюджету. Потім це проростає у підсвідомість пацієнтів, що при підозрі на ковід у своїх рідних вони діють за алгоритмом, який отримали від сімейного лікаря. Достатньо бути на зв’язку із лікарем, щоб у відповідний момент призначити лікування.

Ще використання препаратів, дія яких узагалі не доведена. Починають згадувати, наприклад, про актевегін тощо. Противірусні препарати призначалися нарівні з антибіотиками.

До речі, на щастя, плаквеніл не прижився, хоча і був у протоколі лікування ковіду. Можливо, відсутність комбінації «азитроміцин (антибіотик) + плаквеніл» у лікуванні врятувала частину кардіологічних пацієнтів. Що ще лікарі побачили? Аналізи сечі пацієнтів, по яких одразу можна було сказати, що ця людина приймає аскорбінову кислоту. Це теж помилка. Одна справа, коли є дефіцит, в іншому разі це ні до чого хорошого не приводить.

—А як щодо вітаміну D? За останніми даними, у понад 80% українців  дефіцит цього вітаміну.

— Є зв’язок між дефіцитом вітаміну D і тяжкістю всіх інфекційних процесів (мова не лише про ковід). Так, дефіцит — поширена проблема. Але це не єдина причина, чому ковід протікає важко. На жаль, одним вітаміном D виправити ситуацію не вдасться. Запідозрити дефіцит можна за симптоматикою — втомлюваність, слабкість, сонливість, депресивний настрій. Варто також не забувати, що такі ж симптоми може давати щитовидна залоза. А з цим в українців також є проблема.