Необхідно:
- – любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати;
- – не дискредитувати свій авторитет – він повинен бути незаперечним;
- – посміхатися, особливо працюючи зі слабкими учнями;
- – постійно стежити за своїм мовленням;
- – бути добрим, але не добреньким; вимогливим і чесним щодо всіх учнів;
- – постійно дізнаватись щось нове із книг, журналів, телебачення, Інтернету; якнайбільше розповідати учням на уроці, не боючись, що вони не зрозуміють;
- – крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні технології, не забуваючи про досвід учителів-новаторів, ноу-хау в роботі;
- – працювати під гаслом “Класна робота в зошиті учня не повинна мати помилок”;
- – розвивати в собі важливу якість – вислуховувати учня до кінця, не підказуючи, не підводячи учня до правильної відповіді підказками;
- – не давати учням контрольних робіт, знаючи, що половина класу не впорається;
- – не демонструвати свою любов до окремих учнів;
- – пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося;
- – нічого не забувати, щоб діти не могли сказати: “А Марія Іванівна забула”;
- – у жодному разі не висловлюватися про колег погано, не критикувати їх у присутності учнів;
- – співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скаржитися їм принагідно на їх дітей;
- – одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм;
- – намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцінки вчитель ставить самому собі за невміння навчити;
- – не боятися брати участь у різноманітних конкурсах;
- – знати, чого вчити та як найкраще вчити;
- – завжди відстоювати своїх дітей, а не сварити їх привселюдно – це ваші діти, а ви – їхня шкільна мама;
- – ніколи не дозволяти дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити батьків при дітях;
- – пам’ятати, що кожний з учнів – це унікальна й неповторна особистість;
- – не забувати, що учень – не “чистий аркуш паперу”, а особистість, яка має власний життєвий досвід, свої погляди й особистий досвід у вигляді емоцій, почуттів, переживань.
Слід навчитися:
- – варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його;
- – обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці, а для цього потрібно відмінно знати методики викладання предмета;
- – розв’язувати будь-яку складну ситуацію;
- – на уроці працювати зі слабкими й сильними учнями;
- – працювати над мовленнєвими помилками учнів не тільки на уроці, але й поза ним;
- – детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів не тільки на уроці, але й поза ним;
- – детально продумувати урок, але акцентувати увагу учнів на головному, тобто на тому, чого ви повинні навчити їх;
- – використовувати картки там, де вони доречні, а не під час фронтальної роботи із класом, де можуть і повинні брати усі учні;
- – берегти час на уроці;
- – організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: “Як швидко минув урок!”
Важливі моменти для виконання на “автоматі”
- – Починати урок завжди вчасно.
- – Завжди бути готовим до уроку.
- – Приходити до класу хоча б за 15 хв до дзвінка, щоб перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів, зробити записи в журналі, відповісти на можливі запитання учнів та ін.
- – Обов’язково записувати на дошці тему уроку й домашнє завдання; стежити, щоб усі учні записали домашнє завдання до щоденників.
- – Розподіляти увагу в такий спосіб, щоб на будь-якому етапі уроку тримати в полі зору весь клас, запитуючи учня, якщо він відволікається або розмірковує про щось особисте.
- – Не зневажати записами на дошці, навіть нескладними кресленнями, малюнками, адже учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки до зошита.
Самоосвіта
- – Не боятися вчитися у своїх колег, в учнів, на семінарах і курсах, із книжок та журналів.
- – Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи кепські. У такий спосіб, можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.
Підготовка до уроку
- – Готуватися до кожного уроку творчо, придумуючи щоразу щось цікаве.
- – Докладно розробити конспект одного або декількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних уроків за формою, методами, насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.
- – Готуючись до уроку, краще розв’язувати всі завдання на окремих картках; причому завдання з одного підручника – на картках одного кольору, з посібника – на картках іншого кольору. У такий спосіб створюється корисна картотека – розв’язник.
- – Обов’язково передплачувати методичні журнали й газети, вести картотеку статей.
- – Готуючись до кожного уроку, визначити мінімальну добірку основних запитань, понять і тримати їх у полі зору учнів протягом усього уроку. Аналогічно в кожній темі визначити основні поняття, багаторазово їх повторювати впродовж усієї теми.
- – Застосовувати на уроках принцип “Нехай ті, хто знають, розкажуть тим, хто не знають”.
- – Робочий кабінет повинен бути естетично оформлений, але не в яскраві кольори. У кабінеті вчитель повинен усе мати попідруч, щоб не займатися пошуком перед уроками або під час їх проведення. Це значно полегшує учителеві роботу з учнями
(Використано матеріали навчального видання з серії “Золота педагогічна скарбниця” – О.М.Ворожейкіна. 100 цікавих ідей для проведення уроку. -Х.: Вид. група “Основа”, 2011.)
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
