Скандальний закон Бужанського: як Рада відстояла навчання українською мовою

Верховна Рада України пішла на канікули, так і не розглянувши скандальний законопроєкт №2362 нардепа від фракції “Слуга народу” Максима Бужанського. Він пропонував скасувати норму про 80% навчання у школах українською мовою.

Кілька днів документ вносили до порядку денного під акції протесту з боку активістів біля стін парламенту. Тепер же запланований перехід на українську мову у школах з 1 вересня все ж таки відбудеться. Що стояло за законопроєктом і хто його підтримував – читайте в OBOZREVATEL .

Знищення української мови в освіті

На розгляд документ поставили 16 липня незважаючи на те, що його відхилив профільний комітет ВР з питань освіти, науки та інновацій. Зокрема, законопроєкт не підтримали і в Міністерстві освіти і науки, вказавши, що він суперечить цілям освітньої реформи.

З критикою ініціативи Бужанського виступив і мовний омбудсмен Тарас Кремінь, який закликав народних депутатів зняти його.

У коментарі OBOZREVATEL Кремінь пояснив, що такі пропозиції не підтримуються не тільки політиками і чиновниками, а всім українським суспільством, зокрема педагогами.

“Суспільство однозначно цього не прийме, навіть більше, вчителі не розуміють, що від них хоче цей пан. Я спілкувався цього тижня з педагогами з різних регіонів, які працюють і в навчальних закладах з викладанням мовою нацменшин, за великим рахунком – російською”, – каже мовний омбудсмен.

“Протягом останніх 3 років вони адаптували свої навчальні програми, вони вибирали підручники, готували матеріально-технічну базу, працювали над термінологією. Це колосальна праця, за яку вчителі отримували, зокрема, і доплати за престижність педагогічної праці. Вони проходили підвищення кваліфікації з володіння державною мовою та багато іншого”, – зазначає він.

За словами Кременя, викладачі обурені пропозицією народного депутата і не сприймають цей законопроєкт. “Я також категорично виступаю проти тих ініціатив, які спрямовані на знищення української мови в освіті”, – додав він.

Шанси ухвалення були

До останнього народні депутати, які виступали проти закону, побоювалися, що його можуть винести на розгляд, хоча він і був у кінці списку. Більше того, існували ризики ухвалення парламентом, про що в коментарі OBOZREVATEL сказав народний депутат від фракції “Європейська солідарність” Володимир В’ятрович.

“З одного боку там є сам Бужанський, який просуває цей закон. З іншого боку, близько 39 народних депутатів від “Слуги народу” заявили, що вони не голосуватимуть. Але цього не достатньо, щоби впевнено сказати, що при винесенні на голосування цей закон не пройде. На жаль, така ймовірність є”, – зазначив він.

Справді, кілька десятків колег Бужанського по фракції відкрито виступили проти голосування за мовний закон. Відповідне звернення було опубліковано на Facebook-сторінці народної обраниці Анастасії Радіної, де парламентарі висловили стурбованість суспільною реакцією і заявили, що не будуть за нього голосувати.

“Ми повністю усвідомлюємо той факт, що розвиток і поширення державної української мови в системі освіти в нашій країні є запорукою загальнонаціональної згоди і єднання українського суспільства тією ж мірою, що і цінності демократії та верховенство права. Без захисту цих базових складових суспільної єдності прогрес в Україні неможливий. Тому заявляємо, що законопроєкт №2362 суперечить нашим переконанням і вносить розкол в суспільство, створює напругу, ускладнює в перспективі вирішення загальнодержавних завдань суспільного розвитку”, – написали вони.

Водночас під Верховною Радою другий день відбувалася акція протесту проти законопроєкту Бужанського. Учасники розклали великий плакат на землі з написом “Руки геть від закону про мову” і запалили під будівлею парламенту багаття.

Чого хотів Бужанський

У тексті документа йдеться про скасування переходу російськомовних середніх класів на українське навчання з 1 вересня 2020 року. На думку автора, перехід має відбутися 1 вересня 2023 року.

Також проєкт закону знижує обсяг української: замість 80%, як це передбачено зараз, 20% – у п’ятому-восьмому класах, 40% – у дев’ятому, 60% – у старших класах.

Не перша атака на українську мову

Рік тому парламент ухвалив закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Згідно з ним, з 16 липня 2019 року українська стала обов’язковою до використання в публічному просторі, крім сфери приватного спілкування.

Але рівно через рік до Конституційного суду України надійшло подання від 51 нардепа, переважно з “Опозиційною платформи – За життя”, які вимагали перевірити на конституційність ухвалений закон про мову.

На їхній погляд, він порушує конституційні права громадян: на використання і захист рідної мови, на розвиток мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Ще одна претензія – закон ухвалений з нібито порушенням конституційної процедури.

7 липня КСУ розпочав розгляд цієї справи, однак остаточного рішення поки немає. Судячи з порядку денного на сайті суду, до кінця місяця повторних засідань щодо “мовного закону” не буде.