Підлітки більш вразливі до соціальних установок, тому можуть легко потрапити в токсичні відносини любові, чи дружби.
Головними ознаками нездорових стосунків є зниження самооцінки дитини, постійне почуття провини та емоційне виснаження, пише “Освіторія”.
Психологиня і тренерка Ольга Авраменко радить батькам, як помітити, що підліток потрапив у токсичні стосунки, і як допомогти вийти із них. Водночас, за її словами, нездорові стосунки може потрапити будь-хто, незалежно від віку, статі чи життєвого досвіду. Люди вразливі до цього через два фактори: соціальні установки та модель поведінки батьків. Наприклад, якщо в сім’ї почуття проявляються через гіперопіку, яка створює відчуття безпорадності і беззахисності. Це може призвести до потрапляння у токсичні стосунки надалі.
Підлітку не можна просто сказати, що “є така небезпека як токсичні стосунки”. Тут потрібна відкрита комунікація, і найважливіше – говорити із підлітками про почуття.
“До прикладу, мама чи тато можуть обережно сказати: “Знаєш, я можу помилятися, але мені здається, що твій хлопець трохи токсичний. Як ти почуваєшся, коли він телефонує тобі по тисячу разів на день? Що ти про це думаєш?”, – радить психологиня.
Ознаками того, що підліток потрапив у токсичні стосунки є його раптова закритість, забагато особистого спілкування телефоном чи соцмережах
“Коли родина вечеряє разом, а підліток зривається на ноги, щоб відповісти на дзвінок саме того хлопця чи друга навіть тоді, коли це незручно і не є терміново, батькам слід звернути на це увагу. Часто в такій ситуації, коли батьки спробують про це поговорити із дитиною, підлітки можуть викидати агресію у ваш бік. Експерти стверджують, що у токсичних стосунках жертва схильна виправдовувати кривдника: на все є свої причини, будь-якому насильству з його боку знаходиться логічне пояснення.”, – каже Ольга Авраменко.
Експертка радить батькам в таких випадках набратися терпіння, адже викид агресії від підлітка буде, навіть коли батьки щиро хотітимуть допомогти.
“У токсичних стосунках людина втрачає впевненість у собі – їй здається, що всі на неї нападають, а вона має від усіх захищатися. Тому батькам не треба вимагати вирішення ситуації одразу. До розмови про токсичні стосунки треба підходити поступово і обережно. Почати варто із загальних питань: “Я бачу, ти трохи виснажена останнім часом, я трішки переживаю. Чи можу я чимось допомогти?”. Якщо дитина іде на контакт, то щоразу можна ставити точніші питання.”, – каже Авраменко.
За її словами, часто діти не розповідають батькам про свої справи і проблеми, бо бояться засудження. Тому батькам треба навчитися не оцінювати вчинки своєї дитини.
“Якщо ви справді хочете, щоб підліток вам довіряв і відкривався, наголосіть, що ви готові і вмієте слухати без осуду, приймаєте те, що усі помиляються, і кожен може утнути дурницю, особливо у 16 років. І пам’ятайте: людина, що потрапила у токсичні стосунки, живе у викривленій реальності, де в центрі усього стоїть абьюзер і його потреби. Тому щоб дитина вийшла із цього зачарованого кола, батькам слід поставити у центр уваги саме її потреби”, – додає психологиня.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
