Українці заборгували за комуналку в середньому по 4 тис.: коли та в кого можуть забрати квартиру

В Україні кожна сім’я в середньому заборгувала за комуналку 4,2 тис. грн. Підприємства наймають колекторів, через суд забирають майно та вивішують списки боржників у під’їздах. В окремих випадках можуть навіть забрати квартиру.

Про те, скільки винні українці за комуналку та як можуть покарати порушників платіжної дисципліни – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Колектори й дошки ганьби: як із українців вибивають борги

Українці, які не сплачують рахунки, можуть втратити своє майно. Комунальне підприємство має право через суд отримати рішення й через виконавців заарештувати й продати на торгах будь-яке майно: починаючи від телевізора й закінчуючи квартирою.

Запорожець Олексій Єфименко розповідає: торік його зупинила поліція та заявила, що його автомобіль перебуває під арештом. Пізніше чоловік з’ясував: через комунальний борг у квартирі, в якій він уже давно не мешкає, його авто могли забрати й відправити на штрафний майданчик. “Борг я відразу ж погасив. Там було 14 тисяч гривень. Виявилося, що брат, який живе в тій квартирі, роками ні за що не платив”, – пояснює Єфименко.

І це далеко не найгірший варіант. Через заборгованість можна зовсім втратити своє майно. Випадки продажу квартир в Україні були, стверджує OBOZREVATEL юрист Олександр Плахотник. Але це радше виняток. Водночас є важлива умова: щоб стягнути нерухомість, розмір боргу має становити щонайменше 20 мінімальних зарплат. Наразі це 94,4 тис. грн.

“Позовна давність щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги становить три роки. Щоб стягнути в рахунок заборгованості квартиру, потрібно за три роки накопичити борг 94,4 тис. грн. Для цього треба взагалі нічого не платити. Але ще хочу окремо зауважити: борг, якому більш ніж три роки, ніхто пробачати не буде. Просто через суд стягнути його не можна, але він тягнутиметься за вами доти, доки ви не заплатите”, – говорить Плахотник.

Експерт із питань ЖКГ Андрій Никончук розповідає: найчастіше постачальники чекають, коли борг досягне певної позначки, а вже потім ухвалюють рішення звертатися до суду.

“Формування боргу з несплати за житлово-комунальні послуги може призвести до того, що після досягнення умовного психологічного бар’єру, який встановлюється постачальником послуги, він може ініціювати судове провадження. На предмет стягнення з боржника цієї заборгованості”, – попередив експерт.

У жодного комунального підприємства немає ресурсу для того, щоб судитися з усіма своїми боржниками. Сама система, впевнений Плахотник, неефективна. Частину комунальних послуг неможливо відключити без доступу до квартири, інші (як опалення) взагалі заборонено обмежувати.

“Комунальна послуга – це такий же товар, як продукти харчування, алкоголь. Єдина різниця, що оплата відбувається після використання. Але ніхто не може безкоштовно споживати комуналку в необмеженій кількості”, – зазначає Плахотник.

Підприємства використовують і інші методи боротьби з боржниками. Наприклад, вивішують на будинках списки боржників, погрожують відключеннями.

А деякі навіть наймають колекторів. До такого кроку вдався, наприклад, київський водоканал. “Компанія змушена звертатися до послуг професійних організацій для збільшення ефективності своєї роботи. Відповідні дії застосовуватимуть тільки до так званих злісних неплатників, чий борг перевищує 1000 грн або які не здійснювали оплату за спожиті послуги понад рік”, – заявили вони в коментарі ЗМІ.

Адвокат Дмитро Навроцький переконаний: набридати з дзвінками й тиснути на боржників не будуть, а якщо й будуть, то на такі дії можна поскаржитися в поліцію. “Не думаю, що “Київводоканал” співпрацюватиме з колекторами, оскільки вони повинні співпрацювати виключно з певними компаніями, які надають юридичні послуги щодо звернення до суду з метою стягнення заборгованостей”, – сказав адвокат у коментарі OBOZREVATEL.

Чотири тисячі на родину: скільки українці винні за комуналку

Незважаючи на карантин, коли мільйони українців тимчасово втратили дохід, заборгованість з комуналки не виросла. Наприклад, згідно з даними Держстату, у квітні минулого року за газ українці накопичили 29,5 млрд грн, а станом на квітень цього року – 25,6 млрд грн.

Але й це величезна сума. Якщо борг розділити на всі сім’ї, виявиться, що кожна винна в середньому 1718 грн. І це тільки за газ. За гарячу воду й опалення борг становить 20,5 млрд грн, електроенергію – 5,9 млрд грн, воду – 5,3 млрд грн, утримання будинків – 4,9 млрд грн, вивезення сміття – 1 млрд грн.

Середній борг на сім’ю станом на кінець квітня становив 4,2 тис. грн. До чого призводить така ситуація? Постачальники комунальних послуг не можуть розплатитися зі своїми партнерами, ті переносять борги далі за ланцюжком і це спричинює величезні проблеми в усій комунальній системі.

Наприклад, якщо ви не платите за воду, її постачальник води не може заплатити за спожиту електроенергію, постачальник “струму” не може заплатити генерації – в результаті колапс загрожує всій системі.

Зазначимо, у меморандумі з МВФ Україна вже взяла на себе зобов’язання посилити процедуру стягнення комунальних боргів. Наприклад, розглядають можливість підняти штрафи. Поки про конкретні кроки не йдеться, проте рано чи пізно всі борги доведеться погашати.