Професію педагога не можна списувати з рахунків і думати, що діти можуть вчитися лише за допомогою комп’ютера.
Загальнонаціональний карантин в Україні офіційно продовжено, і хоча деякі послаблення все ж ввели, заклади освіти не працюватимуть до 1 вересня. Про це заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко в одному зі своїх інтерв’ю. Більшість закладів освіти перейшли на дистанційне навчання. Про те, як з цим дають раду й учні, й вчителі, в ефірі Українського радіо розповіла співзасновниця громадської організації «Смарт освіта» Іванна Коберник.
Звісно, ніхто у світі до цього не готувався. Я вважаю, що професію вчителя поки що не варто списувати з рахунків і думати, що діти можуть вчитися лише за допомогою комп’ютера. Разом з тим, елементи цифрового навчання чи змішаного навчання звісно мають бути в школі. З дошкільнятами і дітьми молодшого шкільного віку найскладніше у такій ситуації. Вони не готові до такого виду взаємодій, – зазначила пані Коберник.
Справа ще й у тому, що дистанційне навчання – це новий формат як для дітей, так і для вчителів. За період домашньої ізоляції вони змушені були переналаштуватися на ведення онлайн-занять. Такі зміни, безперечно, мають свій вплив. Наскільки учні будуть самостійними на початок нового навчального року і чи зможуть безболісно вийти з карантинного режиму, пояснила експертка:
Це буде вже завдання вчителів – продіагностувати, на якому рівні готовності діти повернулися до шкіл і запровадити корекційне навчання. Загалом ситуація, коли батьки пояснюють дітям нові теми – неприпустима, адже вони не мають педагогічної освіти, тому не можна повністю нівелювати професію вчителя. Це питання відповідної професійної підготовки. Оскільки восени доволі імовірний новий спалах коронавірусної інфекції, а отже і запровадження карантину, дистанційне навчання може знадобитися школам у будь-який момент у сучасному світі.
Центральна виконавча влада має повсякчас підтримувати вчителів, особливо у таких складних обставинах. Однак Іванна Коберник переконана, що МОН обмежується лише усними розпорядженнями.
Активність Міністерства освіти і науки викликає розчарування. Вчителі чекали від них більше рекомендацій і підтримки. З одного боку міністерство каже, що не дає вказівок, адже заклади освіти мають автономію і самі узгоджують питання навчального процесу. Але люди потребують не вказівок чи розпоряджень, а саме рекомендацій. Є країни, які не вимагають від шкіл синхронного дистанційного навчання. Це, наприклад, Німеччина. Проте ті країни, які просять все ж таки це робити, створили центри підтримки – так би мовити, гарячі лінії, куди вчитель може подзвонити і запитати, як йому діяти в тій чи іншій ситуації. Вони також подбали про технічні пристрої, наприклад роздали шкільні планшети і ноутбуки вчителям та дітям з малозабезпечених сімей, які не мають таких пристроїв удома. В Україні це, на жаль, поодинокі випадки. МОН не робило ані жодних інвентаризацій чи рекомендацій, ані якихось закликів до місцевої влади запровадити щось подібне, – наголосила пані Коберник.
Не можна залишати осторонь питання щодо продовження навчального року – для України це дійсно необхідність.
Американські вчені дослідили, що канікули понад місяць викликають відкат у знаннях на мінус два місяці навчання – це нормальний природний процес. Україна належить до кількох країн у світі, які мають найдовші канікули у навчальних закладах. Тобто щороку відбувається відкат знань і перший місяць вчителі збирають їх докупи, щоб знову почати навчатися. Тому питання продовження навчального року дуже актуальне, як і питання перегляду навчальних програм, їхнє очищення від зайвих, несучасних і непотрібних матеріалів, – акцентувала увагу Іванна Коберник.
Джерело: https://vse.ee/drj
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
