Націоналісти безпечніші в парламенті, ніж на вулиці – політолог

За підсумками позачергових парламентських виборів у Верховній раді дев’ятого скликання будуть представлені п’ять політичних сил. Про це свідчать попередні дані Центральної виборчої комісії.

Згідно з даними обробки 50,24% протоколів, за партійними списками до парламенту проходять:

“Слуга народу” (42,44%) – 122 місця.

“Опозиційна платформа – За життя” (12,87%) – 37 місць.

“Європейська солідарність” (8,65%) – 25 місць.

“Батьківщина” (8,02%) – 23 місця.

“Голос” (6,39%) – 18 місць.

Політолог Володимир Фесенко розповів Gazeta.ua чого чекати від нового складу парламенту і чому партія блогера Шарія набрала значний відсоток голосів.

Не сталося нічого несподіваного, екзитполи показали ті ж тенденції – що і соцопитуваннях напередодні. Про що це свідчить?

Несподіванки є. Маємо два рекорди. Перший — рекордний результат по партійних списках у партії Зеленського. Величезна кількість мандатів по мажоритарних округах. Можливо, матимемо монопартійну більшість. Мінісенсація — результат партії Шарія. По інших вимірах результати значною мірою були прогнозовані даними соціологічних опитувань. Були хвилювання щодо “Голосу”, але вони пройшли. У новому парламенті є два полюси — партія Медведчука і партія Порошенка. Але домінують помірковані сили. “Слуга народу” можуть співпрацювати з “Голосом” і по багатьох питаннях з “Батьківщиною”. Але що у мене викликає багато питань – великі розбіжності в рейтингових показниках між різними соціологічними центрами, зокрема між даними КМІС і Центру Разумкова. По “Голосу”, наприклад, всі інші опитування показували, що партія Вакарчука впевнено долає виборчий бар’єр.

На виборах 2014-го Народний фронт набрав більше за БПП, бо українці підсвідомо не хотіли давати Порошенкові необмежену владу. Чому цього разу вчинили по-іншому?

Зараз інші настрої. Є велечезна недовіра до старих політичних еліт. Попит на нові обличчя сконцентрований на Зеленському. Активність президента у липні спрацювала на користь його партії. Те, як він “виховує” чиновників, подобається більшій частині виборців, які голосували за Зеленського на президентських виборах. Ось вони і готові підтримати президентську партію. Це перемога особистості Зеленського, а не людей зі списку “Слуги народу”.

Чим керувалися люди при виборі партії і мажоритарника? Що на цих виборах перемогло?

Партійний чинник. На виборах по мажоритарних округах кандидатів більше половини самовисуванців. Партійні кандидати зазвичай дають 40-45 відсотків, але депутатів більше партійних. Зараз ми побачимо набагато більше партійних депутатів.

Багато одіозних персон, яких не взяли у партійні списки, робили ставку на мажоритарку, але не пройшли. Їх перемогли юні і мало кому відомі. Що це означає?

Голосували не за кандидата, а за партійного представника. Дехто з цих людей можуть виявитись випадковими і депутатами працювати не зможуть. Хтось зможе себе проявити. В парламенті виникне нова проблема: величезна фракція, якою буде дуже просто керувати. Всередині можуть виникнти відцентровані тенденції, внутрішні протиріччя, але це все одно лишиться потужним інструментом. По мажоритарці позитивна новина у тому, що голосування за Зеленського перемогло гречку у багатьох регіонах. Старі не подобаються, нових не знають. Тому голосують за партійного кандидата.

Чому “Свобода” набрала менше за партію Шарія?

Це виклик для націоналістів. Вони виявилися розпорошеними. На проросійському фланзі теж своя конкуренція. Але у випадку з Шарієм спрацювала його особиста популярність блогера. Новий феномен соціальних мереж проявився і на президентських, і на парламентських виборах. Фанклуб Шарія виявився достатньо чисельним. У “Свободи” минулого року була величезна помилка. Вони лягли під Порошенка. І частина її голосів зараз пішли ЄС. Націоналісти звузились до ядра. Погано, що вони не в парламенті. Там вони більш безпечні, ніж на вулиці.

Наскільки оновиться ВР і чи є перспектива, що це дасть нову якість політики?

Маємо дві повністю нові фракції, які гратимуть перші ролі. Тому шанс є. На перших парах може спрацьовувати відсутність досвіду, але це не буде головною проблемою. Питання у тому, наскільки стабільним буде цей парламент. Присутність “Голосу” дає можливість стабільності коаліції.

Кого можна назвати втратою для парламентаризму, із тих політичних сил, які не пройшли?

Ми втратили деяких активних і ефективних депутатів. Це Єгор Соболєв, зараз замість нього скоріш за все буде Юрчишин. Не пройшов Борислав Береза, що працював у складі нашої делегації в ПАРЄ.

Gazeta.ua