Оригінал на сторінці Сергія Фурси в Facebook
Все-таки поганий приклад заразливий, і уряд, частина з якого активно йде на вибори, причому разом, підхопила прапор охочих просто надрукувати гроші і роздати вчителям. І нехай поки не 4 тисячі доларів на руки, але з чогось треба починати.
Просто перед виборами уряд прийняв рішення про різке зростання зарплат вчителів. Не хочеться бути адвокатом диявола, адже у всіх нас є вчителі, а багато хто ними і є, і виступати проти хороших і гідних зарплат. Але різке зростання зарплат перед виборами, яке повинен стати реальністю з нового року, надто сильно пахне популізмом. І це рішення буде дуже дорого коштувати українській економіці, а значить кожному з нас.
Просте підвищення зарплат вчителям призведе до зростання дірки в бюджеті на 30 млрд гривень у наступному році. Ця цифра, до речі, одного порядку з дірою в бюджеті, яка виникала при введенні горезвісного ПнВК (податок на виведений капітал), що нам не дав зробити МВФ.
Саме через дірки в бюджеті. А тут раз – і готово. Поки МВФ не в місті, уряд приймає рішення, а потім МВФ приїде – а всі в будиночку, уряд вже інший. Спритність рук і ніякого шахрайства.
Вчителям треба платити гідні зарплати. Але ці зарплати треба десь брати. Економіка повинна дозволяти платити такі зарплати. На сьогодні на зарплати бюджетникам Україна витрачає 11% від бюджету. Це дуже багато. Ми дуже соціальна держава. І від того така бідна.
При цьому навіть серед бюджетників вчителі виділяються. Зарплата вчителів в середньому вища, ніж, наприклад, у лікарів. Що взагалі не відповідає світовій практиці. Чому? Просто тому що вчителів в Україні багато. І всі вони мають право голосу. І тому якщо і думають, яку категорію бюджетників підкупити перед виборами, то підкуповують учителів.
В результаті в Україні насправді ми бачимо дивовижну картину, коли низькі на загальну думку зарплати вчителів є високими, як для нашого стану економіки. Ні для кого не секрет, що зарплати вчителів – це похідна. Є реальний сектор, де люди створюють і дають зростання економіки.
І те, що виробили, держава потім перерозподіляє. Вчителі не створюють, вчителі отримують частину від створеного іншими. Це нормально. Так скрізь у світі. І будь-який учитель легко скаже вам, що завдяки його роботі потім є кому створювати. Це правда.
Але в поточному моменті вчителі як бек-офіс корпорації – підрозділ, який підтримує, але не приносить дохід. Загалом це означає, що вчителі отримують похідний прибуток, який безпосередньо залежить від стану бюджету і економіки в цілому. І що ми бачимо в Україні.
У Європі в середньому відношення зарплати вчителів до зарплат людей із вищою освітою становить 0,6 (близько 60%). В Україні на даний момент ця цифра вже 0,8. А після підвищення буде 1,0. Українські вчителі отримують зарплати вищі, ніж їхні європейські колеги, не в абсолютних цифрах, а у відносних. Звичайно, багато хто може сказати, що у нас ще й тіньові зарплати високі.
Може, це й правда, і тоді цифри були б іншими, якби вони враховували зарплати в конвертах. Але от біда: вчителі отримують гроші з бюджету, бюджет формується шляхом збору податків, і коли хтось не платить податки, то він забирає гроші в тому числі й у вчителя. Держава просто не може дозволити собі підвищувати зарплати вчителям.
Як не може дозволити собі підвищувати пенсії. У держави просто немає для цього ресурсу. І якщо ми хочемо підвищувати зарплати вчителям, повинна бути проста схема. Приходять інвестиції, відбувається зростання економіки, це зростання перерозподіляється, в бюджету є гроші підвищити зарплати вчителям. Зворотна схема не працює.
Що в результаті? Якщо буде реалізований цей ріст? Ми отримаємо проблеми з МВФ, розбалансований бюджет і інфляційний тиск. У нас в останні роки в країні, незважаючи на постійні крики про зубожіння, дурними темпами зростає внутрішній попит. Розганяючи ціни.
А зараз ми бачимо пікове зростання споживчих настроїв, що, як результат, теж призводить до активізації тих самих споживачів-покупців. І це вже саме по собі ускладнює боротьбу з інфляцією. А тут ще й уряд вирішив допомогти, підтримуючи такими рішеннями зростання цін.
Останнє призведе до того, що Нацбанк буде менш охоче знижувати ставку. Це в свою чергу буде стримувати зростання економіки. А з ним і потенціал для того самого зростання доходів. Для виправданого зростання доходів, які не з’їдаються інфляцією.
І це не найкращі умови для приходу інвестицій. А значить і для того самого, справжнього зростання доходів. У тому числі вчителів.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color: