Ми склали зброю, тож Європа вирішила миритись з РФ – Портников про повернення Росії в ПАРЄ

– Повернення Росії в ПАРЄ – це серйозна поразка для нашої держави, демократичного Заходу та міжнародного права як такого, – говорить в інтерв’ю Gazeta.ua політичний оглядач Віталій Портников.

– Санкції, що обмежували присутність російської делегації у ПАРЄ, стосувалися саме окупації Криму та Донбасу. Росіян ніхто не виключав з організації. Вони самі відмовились від членства до повного скасування санкцій. І західні країни погодилися з кремлівським шантажем, який росіяни використовують як інструмент зовнішньої політики. Хочуть скасування усіх обмежень для Москви без виконання умов цивілізованого світу. Це матиме серйозні наслідки і для стосунків України з Заходом, і для подальшого розвитку ситуації на Донбасі. Адже тепер Росія бачить, що за її агресивну політику їй нічого не буде. Навіть той примарний запобіжник, що мали раніше, зникає.

Чому саме зараз європейські країни заговорили про компроміс із Росією та повернули її в ПАРЄ?

– Захід зробив висновки з настроїв українського суспільства. На президентських виборах громадяни проголосували за програму, яку можна сформувати тезою Зеленського “потрібно просто перестати стріляти”. Вірність цій програмі наш електорат підтвердить і на парламентських виборах, обравши “Слугу народу”.

Західні країни готові були підтримувати Україну, нести збитки, йти на жертви, поки бачили, що ми відчайдушно опираємося агресії. Проте зараз український народ демонструє втомленість від боротьби за свою незалежність. Захід не мусить боротися за нас. Європейські лідери мають враховувати і бажання власного бізнесу, економічні збитки, перспективи порозуміння з Росією для себе. Вони не мають займатися українською зовнішньою політикою замість нас. Вони враховують у своїх міркуваннях суспільну думку. Готові підтримувати тих, хто опирається. Але не йти на зустріч тим, хто складає зброю.

Нинішнє рішення ПАРЄ готували задовго до виборів в Україні.

– Якби українці проголосували на президентських виборах за людину з чіткою програмою опору російській агресії, ситуація могла б бути іншою. Але для цього треба, щоб головною метою було б не зниження тарифів, а відновлення територіальної цілісності країни. У такому випадку скоріш за все проросійської резолюції могло б і не бути.

Після того, як на Заході побачили соціальну ситуацію в Україні, бюрократична машина на відновлення дружби з Кремлем запрацювала досить енергійно. Усі рішення щодо повернення РФ до Ради Європи були ухвалені в останні місяці, коли стало ясно, що Зеленський виграє вибори. Це була запланована операція. Мовляв, якщо ми обираємо людину, яка говорить, що треба перестати стріляти, вони починають домовлятися з РФ.

Виходити з міжнародних організацій і віддавати їх трибуну агресору – це не метод опору

Як реагувати Україні? Наша делегація призупинила роботу в ПАРЄ. Має вийти з організації?

– Українська делегація не повинна виходити з ПАРЄ. Маємо залишатися, проводити там чітку роботу проти дій Російської Федерації. Виходити з міжнародних організацій і віддавати їх трибуну агресору – це не метод опору.

Як далі будуть розвиватися наші стосунки з європейськими країнами?

– Повернення Росії до Ради Європи – частина політики примирення з Кремлем. ПАРЄ тут є тільки фрагментом загальної картини. Інший – спільні домовленості Вашингтону, Брюсселю та Москви щодо зміни влади у Молдові. Там створили коаліцію з проросійських та проєвропейських сил.

Мовляв, якщо народи колишнього СРСР не здатні до утворення ефективних державних інститутів, знаходяться під владою олігархів та голосують за популістів, Захід не має боротися з Москвою за їх суверенітет.

Очевидно, у світі прийшли до висновку, що варто було б спільно з Росією створити Україні та іншим пострадянським державам дієві інституції. А потім думати про стосунки з цими країнами, коли вони будуть у стані буферної зони між РФ та Європою. За допомогою зовнішнього тиску з обох боків хочуть побудувати людям, які нездатні самі, відносно ефективну державу у сірій зоні. Адже до євразійської інтеграції ми не готові – не маємо диктатора на кшталт президента Білорусі Лукашенка чи колишнього очільника Казахстану Нурсултана Назарбаєва. До європейської інтеграції ми зараз теж не здатні – не маємо дієвих інституцій. Тож просто станемо територією спільного контролю двох світів – цивілізованого та російського.

Яке майбутє антиросійських санкцій Євросоюзу, їх скасують?

– Скоріш за все, так, санкції знімуть. Просто для цього треба відносно логічний привід. Це може бути, наприклад, парламентські дочасні вибори в Італії. Якщо там переможе близька до Москви партія “Ліга Півночі”, Італія зможе блокувати санкції. Проросійський уряд не хотітиме продовжувати тиск на Кремль. А Італія – це не Греція чи Угорщина. Вона має вплив на політичні арені. Зеленський поїде скаржитись до президента Франції Макрона, а той просто розведе руками. Мовляв, ну як можна вплинути на Рим. Тому треба разом думати про компроміс. Це сценарій найближчого часу.

Зараз живемо у світі, де запрограмовано поразку України на зовнішньополітичному рівні

Є вірогідність уникнути такого сценарію і не допустити дружби Європи і Москви?

– Не можемо. Можна уникнути тих ситуацій, які не підтверджуються народним вибором. Є механізми, як позбутися узурпаторів, але не законно обрану владу. Володимира Зеленського обрали українці. Звичайно, за певний час ситуація зміниться. Але ніхто не може сказати, скільки років для цього потрібно. Зараз живемо у світі, де запрограмовано поразку України на зовнішньополітичному рівні. Це треба зрозуміти і жити з цим.

Якщо суспільство перестане підтримувати популістів і стане більш орієнтоване на збереження державності, зможемо уникнути поразки?

– Розумію, що суспільство може змінити свої орієнтири. Але за цей час відбудеться ерозія політичних процесів, регрес, що неможливо повернути. Умовно кажучи, зараз знаходимось на верхівці гори і воюємо з кимось. А через два роки ми спустимось вниз, будемо вести двобій на галявині. Треба буде витратити роки, щоб піднятися на той рівень, що мали раніше. І не факт, що нам це вдасться.

Gazeta.ua