“Дуже схоже на 1938 рік”: як Берлін та Париж зробили крок до зняття санкцій з Росії

Цього тижня у Брюсселі відзначали 10 років Східного партнерства. Та головна новина, що пролунала на фоні цього святкування, не стосувалася ні “партнерства”, ні навіть Євросоюзу. У понеділок міністр закордонних справ Павло Клімкін вийшов до журналістів та несподівано заявив, що через дії кількох європейських держав Мінські угоди можуть бути вбиті.

Причина для такого радикального прогнозу – криза, що розгортається у Раді Європи (РЄ), міжнародній організації, що об’єднує 47 держав Європи, включно з Україною та Росією.

Вже два роки поспіль “Європейська правда” пише про те, як Росія шантажує РЄ фінансово (росіяни припинили платити внески до бюджету РЄ) та політично (погрожуючи вийти зі складу організації). Вимога росіян категорична: Рада Європи має скасувати санкційний тиск без жодних передумов на адресу Москви.

Попереду – новий вирішальний бій. Причому боротьба за “прощення” росіян вийшла на небачений досі рівень.

Що на кону?

Перш за все, варто підтвердити: розмови про “Мінськ” та Раду Європи у Брюсселі справді мали місце. Про це “Європейській правді” розповіли відразу кілька джерел, включаючи європейських політиків, з якими Клімкін вів переговори. Публічно це підтвердила євродепутатка Ребекка Хармс.

Каменем спотикання є процеси, що можуть призвести до зняття з Росії санкційного тиску у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Офіційно – за вимогами, записаними у документах, – санкції з росіян знімати не можна, доки Росія не залишить Донбас та не припинить окупацію Криму. А оскільки мало хто вірить, що виконання обох вимог є можливим, у документах передбачено можливість, що ПАРЄ піде на поступки навіть за часткового виконання вимог.

“Якщо Росія повернеться до ПАРЄ без виконання хоча б частини вимог, то Україна втратить довіру до Ради Європи, і буде втрачена довіра у відносинах з Німеччиною. Крім того, “Мінськ” матиме дуже погані перспективи”, – переказала Хармс лінію, якої дотримується Клімкін у переговорах із закордонними партнерами.

В МЗС наполягають, що заяви міністра – не шантаж, а констатація проблеми. Мовляв, це не Україна вийде з Мінських угод, а вони самі припинять існування. Але ніхто не заперечує того факту, що у битві за Раду Європи та у тиску на своїх партнерів Клімкін пустив у хід “ядерну зброю”.

Що ж за санкції на кону?

Іронія в тому, що саме зараз йдеться про дрібні санкції проти російських депутатів у асамблеї, без економічної складової. Формально ці санкції навіть не діють (бо Росія не передає до Страсбурга перелік депутатів). Однак це – технічні деталі. Всі знають: щойно російські парламентарі вирішать повернутися до роботи в ПАРЄ, вони стикнуться з обмеженням. Депутатам заборонять обіймати посади у асамблеї та швидше за все – обмежать у праві голосу.

Насправді це – символічні обмеження, які не завдають великої шкоди Росії. Але важливо інше: згода Заходу зняти санкції лише через російський шантаж, без жодних поступок з боку РФ, створить прецедент, який для України категорично неприйнятний.

Що сталося зараз?

Наступна сесія ПАРЄ запланована на кінець червня, і вона стане ключовою.

По-перше, на цій сесії асамблея обиратиме свого генерального секретаря, наступника Ягланда. З Москви вже звучить погроза: якщо топ-посадовця оберуть без їхніх голосів, Росія його не визнаватиме.

По-друге, влітку виповниться два роки відтоді, як Росія не сплачує внески до бюджету Ради Європи. За статутом організації це означає, що проти РФ можуть застосувати нові, додаткові санкції. В Західній Європі багато хто вважає, що цей процес зрештою призведе до виключення або виходу Росії з РЄ. І хоча українська сторона раз за разом наполягає, що не ініціюватиме аж такого сурового покарання росіян (нам самим вигідно, щоби вони лишалися, зокрема, підсудні Європейському суду з прав людини), ця перспектива настільки лякає європейських дипломатів, що вони виявляються готові піддатися на шантаж.

Та чому ця тема стала актуальною зараз, більше ніж за місяць до сесії?

Як з’ясувалося, “адвокати РФ” провели перше рішення на шляху до “прощення” Росії.

До того ж ухвалили його із шаленою перевагою голосів.

У вівторок, коли Клімкін ще проводив переговори у Брюсселі та намагався переконати європейських колег, у Страсбурзі відбулося засідання Комітету міністрів – ключового керівного органу РЄ. За даними джерел ЄП, 39 із 47 держав-членів підтримали проект міністерського рішення, в якому Комітет міністрів відкрив двері для повернення Росії за надзвичайною процедурою.

У п’ятницю на засіданні на рівні міністрів у Гельсінкі це рішення мають схвалити остаточно, без змін і без обговорення.

Постпред України у Раді Європи Дмитро Кулеба у розмові з “Європейською правдою” не став коментувати дані про розподіл голосів, але підтвердив: рішення справді ухвалене, хоча Україна голосувала проти нього.

“По-перше, ми концептуально незгодні із тим, щоби КМ йшов на односторонні поступки Росії. По-друге, у тексі рішення є елементи, з якими ми категорично не згодні”, – заявив Кулеба. Один з них, за словами посла, дає Росії право повернутися до ПАРЄ посеред року, хоча ця норма суперечить статуту Ради Європи. Другий пункт, при його “творчому прочитанні”, може стати поштовхом для зняття санкцій з росіян. А читати документи “творчо” росіяни та їх друзі справді вміють.

“Європейська правда” мала змогу ознайомитися з ухваленим документом, отриманим із дипломатичних джерел. Ми можемо підтвердити висновки посла Кулеби: рішення, яке міністри ухвалять у п’ятницю, стане важливим кроком до “прощення” Росії. Але цікава деталь: у документі, який був ухвалений лише для того, щоби почати цей процес, немає жодної згадки слова “Росія”.

Головна ідея рішення – у тому, щоби запровадити новий тип санкційної процедури проти держав-порушниць.

Однак є і добра новина: в КМРЄ не пішли “по бєспредєлу” і не стали перебирати на себе повноваження інших органів, зокрема Парламентської асамблеї, хоча такі ідеї були, і Росія категорично на них наполягала. Ці дані підтвердив і український посол: “Хоч ми і голосували проти, але нам вдалося відстояти кілька важливих норм, які є на користь Україні. В тому числі – норму про те, що новий санкційний механізм, над яким ми починаємо працювати, доповнюватиме механізм санкцій, а не замінить його.

Хто захищає росіян?

“Європейська правда” раніше вже повідомляла, що прощення РФ найбільше просувають німці. Це не змінилося.

Кулеба відмовився говорити, які делегації були нашими противниками у цій битві, але “таємницю полішинеля” розкрив міністр Клімкін, коли розповідав у Брюсселі про свої переговори. “Німці це почули, і французи це почули, і голландці. Чи погодилися (з аргументами України. – ЄП) – спитайте у них. Але з німецьким міністром ми окремо дуже довго це обговорювали сьогодні”, – заявив він.

Голосування у Страсбурзі показало, що німці, французи та голландці хоч і почули, але не погодилися з нами. Але це, на щастя, був не останній бій. Оскільки Комітет міністрів не пішов “на бєспрєдєл” і не став перебирати повноваження інших органів, “прощення росіян” ще має бути підтримане у ПАРЄ. Це – наш головний шанс.

Найближчою вирішальною датою є 3 червня.

Цього дня відбудеться засідання регламентного комітету ПАРЄ, який має розглянути пропозиції щодо повернення російської делегації. У цьому комітеті є двоє українців – Володимир Ар’єв (керівник української делегації у ПАРЄ, народний депутат від БПП) та Сергій Кіраль (“Самопоміч”). Вони спробують переконати депутатів від інших держав у тому, що прощення РФ зашкодить їм самим.

До слова, Ар’єв у коментарі “Європейській правді” назвав серед головних прибічників “прощення РФ” ті самі держави.

“Основним локомотивом повернення Російської Федерації є Німеччина, хоча, на щастя, звідти є сигнали, які свідчать, що повної єдності щодо повернення Росії без виконання нею умов немає”, – розповів депутат.

Що робитиме Україна?

Цей блок – найоптимістичніший. У розмовах із дипломатами та депутатами “Європейська правда” переконалася, що ніхто не планує здаватися.

І радикальні дії Клімкіна, який вирішив задіяти “ядерну зброю”, підтверджують це.

До слова, Київ вже офіційно попередив Раду Європи, що готовий до жорстких дій.

По суті, йдеться про ультиматум.

“На засіданні комітету міністрів у вівторок Україна виголосила заяву про те, що повернення Росії до ПАРЄ без виконання вимог резолюцій є неприйнятним і сприяння КМРЄ цьому процесу є ганебним. Ми наголосили, що це рішення матиме вкрай негативні наслідки не лише для самої Ради Європи, а і в широкому контексті.

Якщо рішення призведе до безумовного повернення Росії, то Україна суттєво перегляне обсяг своєї співпраці з Радою Європи як інституцією, яка втратила довіру до себе. А миттєвим наслідком вже нинішнього рішення є скасування участі Павла Клімкіна у міністерському засіданні. Міністр вже скасував візит до Гельсінкі, і вперше за багато років Україна не буде представлена на рівні міністра”, – розповів Кулеба.

До протидії готуються також парламентарі.

“Багато хто готовий аж до припинення роботи делегації. Жорсткі заходи будуть у відповідності до тих рішень, які ухвалить асамблея. Особисто я не бачу сенсу залишатися у ПАРЄ, якщо Рада Європи зруйнує принципи, на яких вона заснована”, – розповів Ар’єв.

На жаль, не на користь Україні грає те, що у цю битву поки не включається новообраний президент, у якого досі просто не сформована зовнішньополітична команда. Лишається сподіватися, що це станеться якнайшвидше.

“Європейська правда” як видання, що детально пише про Раду Європи, може підтвердити – ситуація вкрай складна.

“Головне для президента Зеленського – розуміти, що настрої в ключових столицях Європи дуже нагадують події 1938 року. Зараз також є бажання розвивати стосунки з Росією за рахунок третіх сторін. Не всі поділяють цю політику, але в декількох ключових столицях справді є настрій рухатися цим шляхом. І команда президента Зеленського має усвідомити цей ризик і якомога швидше сформувати свій зовнішньополітичний блок”, – погодився Дмитро Кулеба.

“Проблеми дуже серйозні, ми п’ять років тримаємо цей фронт, але такого тиску, як зараз, не було ніколи”, – зізнався дипломат.

Автор: Сергій Сидоренко,редактор “Європейської правди”