Зміна лідера: завдяки чому Зеленський переміг Порошенка на президентських виборах

Уляна Безпалько, кореспондент РБК-Україна

Центрвиборчком через півтора тижня після другого туру голосування офіційно назвав Володимира Зеленського переможцем президентських виборів. З майже трикратним відривом він обійшов чинного главу держави Петра Порошенка. Соціологи упевнені, що розгромна перемога Зеленського – результат високої недовіри громадян до влади, невдалої тактики Порошенка під час дебатів і несподівано високої явки виборців. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

Центрвиборчком завершив підрахунок голосів на виборах президента України, оголосивши у вівторок, 30 квітня, їхні результати. Володимир Зеленський став переможцем президентських перегонів, отримавши 73,22% голосів. Він майже з трикратним відривом переміг чинного главу держави Петра Порошенка, за якого проголосувало 24,45% українців.

Величезний розрив між першим і другим місцем – наслідок високого рівня недовіри як до Петра Порошенка, так і до влади загалом, вважає генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

“За нашими даними на кінець 2018 року, кількість людей, які довіряли чинному президенту, складала тільки 16 відсотків, ще 17 відсотків не довіряло, баланс довіри-недовіри був мінус 54 відсотки”, – каже Паніотто. Майже половина опитаних під час різних досліджень КМІС стверджували, що вони ніколи не проголосують за Порошенка, уточнив експерт.

“Водночас, коли під час нашого опитування потенційні виборці Володимира Зеленського обирали одну із причин, чому вони збираються за нього голосувати, то головною причиною виявилось те, що він людина з-поза чинної системи, нове обличчя в політиці. Цей варіант указали 54 відсотки опитаних”, – відзначає гендиректор КМІС.

Значний розрив між кандидатами другого туру продиктований величезним антирейтингом президента Порошенка, погоджується політолог Володимир Фесенко. Стартові позиції чинного президента і в першому, і в другому турі були заздалегідь провальними, вважає він. Проте, на думку Паніотто, підсумковий показник Порошенка певною мірою досить несправедливий. “Уявлення про ситуацію в країні і про самого Порошенка гірші, ніж це фіксується за іншими показниками, наприклад, за рівнем бідності, рівнем щастя, рівнем стресів, рівнем здоров’я тощо”, – зазначає співрозмовник.

На великий розрив між Порошенком і Зеленським у другому турі вплинула також масована інформаційна кампанія, вважає Володимир Паніотто. Приміром, дослідження Детектор медіа та дослідження КМІС зафіксували зростання кількості проросійських висловлювань. “І ця інформаційна війна була спрямована, у тому числі, проти Порошенка”, – переконаний соціолог.

Поразка на полі суперника

Якщо в першому турі кампанія Порошенка була більш-менш вдалою, дозволивши йому реалізувати завдання-мінімум з виходу в другий тур, то в другому турі кампанія виявилася “хаотичною і суперечливою”, вважає Фесенко. Готуючись до другого туру, команда Порошенка допустила багато тактичних помилок, які лише посилили розрив між кандидатами, додає співрозмовник. Зокрема, мова йде про агітаційні борди, де Петро Порошенко протиставляється Володимиру Путіну з написом “21 квітня – вирішальний вибір”, і неправильну тактику поведінки на дебатах.

У команді Порошенка розраховували, що під час дебатів, з одного боку, Зеленський потрапить у некомфортне для нього середовище серйозних політичних тем. З іншого, що Порошенко зможе постати перед глядачами набагато більш компетентним і досвідченим політиком, який заслуговує залишитися у президентському кріслі. Однак коли Зеленський висунув ультиматум з проведенням дебатів виключно на НСК “Олімпійський”, Порошенку і його штабу фактично довелося грати на полі свого суперника.

Дебати певною мірою вплинули на кінцевий розклад сил 21 квітня, погоджується Володимир Паніотто. Згідно з дослідженням КМІС, за останні два дні розрив між кандидатами суттєво збільшився, а більшість респондентів були переконані, що дебати на “Олімпійському” виграв Зеленський.

“Якщо аналізувати оцінку серед прихильників того чи іншого кандидата, то більшість із них вважала, що саме їхній кандидат переміг у дебатах. Але в Зеленського більше співвідношення між тими, хто вважав, що він переміг, і тими, хто вважав, що не переміг”, – пояснює гендиректор КМІС.

Найімовірніше, під час дебатів Зеленському вдалося розвінчати ті страхи, які були у людей стосовно нього, уточнив соціолог. “Хоча деякі політологи стверджують, що на цей розрив протягом останніх днів вплинули не дебати, а сам розвиток ситуації. Але це важко розмежувати”, – додав Паніотто.

Протестна мобілізація

Всупереч багатьом прогнозам, явка виборців на виборах у другому турі виявилася майже такою ж, як і в першому. На дільниці 21 квітня прийшло 61,37% виборців, включно з тими, хто голосував за кордоном, що всього лише на півтора відсотка нижче, ніж на виборах 31 березня.

Майже у 50% виборців не було того кандидата, кому вони віддали свій голос у першому турі, а тому цілком логічно, що вони могли не прийти на дільниці 21 квітня. Однак під впливом різних подій, зокрема, дебатів на стадіоні і високого градуса дискусій між прихильниками двох кандидатів, інтерес до цих виборів виріс, пояснює Паніотто. “Це стимулювало людей прийти і висловити свою позицію. У результаті явка виявилася майже такою ж, як у першому турі, і це досить висока явка”, – каже соціолог.

У другому турі мобілізувалися виборці, які голосували за інших кандидатів у першому турі, пояснила в коментарі РБК-Україна директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна. “Частина з них вирішила прийти і проголосувати за зміни і проти Порошенка. Але мобілізувалися й ті, хто прийшов голосувати за Порошенка. Наскільки мені відомо, у другому турі на вибори прийшла частина тих, хто не брав участь у першому турі з тим, щоби прийти і проголосувати або проти Зеленського, або ж проти Порошенка”, – пояснила Бекешкіна.

Інша річ, що висока активність виборців у другому турі зіграла тільки на користь Зеленського, розмірковує Володимир Фесенко. “Після першого туру я вже говорив, що для команди Порошенка єдиний шанс – збивати явку. Щоби на вибори не прийшла значна частина виборців, які в першому турі проголосували за Зеленського, і значна частина тих, хто голосував за опозиційних кандидатів. Але майже всі прийшли і проголосували. Як і в першому турі висока явка спостерігалася у російськомовних регіонах”, – зазначив політолог.

Водночас, незважаючи на традиційно низьку явку, яка на кожних виборах спостерігається на українських закордонних дільницях, 21 квітня участь у голосуванні взяло майже на п’ять тисяч осіб більше, ніж під час першого туру. Як і 31 березня, на дільницях за кордоном перше місце отримав Порошенко.

У період між першим і другим туром співрозмовники РБК-Україна у штабі чинного президента констатували, що по результатам Порошенка в першому турі помітно вдарила низька явка на Західній Україні, де зосереджене його електоральне ядро. А тому одне із завдань команди Порошенка полягало в тому, щоби максимально мобілізувати електорат у західних областях до другого туру.

Втім, низька активність заходу пояснюється тим, що велика кількість українців, що проживають у цьому регіоні, перебувають на роботі у сусідніх країнах. Але оскільки 21 квітня католики святкували Великдень, а православні християни і греко-католики – Вербну неділю, у команді глави держави розраховували, що багато виборців до свят повернуться додому.

Порошенку вдалося лише частково наростити підтримку у західних областях. У Львівській області 21 квітня його підтримали майже 816 тисяч виборців, що на 348 тисяч більше, ніж у першому турі. Але Львівська область виявилася єдиною, де Порошенко обійшов свого суперника, причому з подвійним відривом.

“Зважаючи на ті оцінки, які мені доводилося чути від львівських колег і жителів Львівщини, думаю, тут спрацювала специфіка жителів цього регіону, – пояснює особливість голосування у Львівській області Володимир Фесенко. – Львів голосував за патріотичні гасла, за чинного президента. Як мені говорили багато львів’ян, Львів завжди голосує за чинного президента. Так було й у 2010 році, коли тодішній президент Віктор Ющенко отримав мало відсотків по країні, але у Львівській області він набрав майже 31 відсоток”.

Приблизно вдвічі у другому турі збільшилася підтримка Порошенка на Тернопільщині та Івано-Франківщині. Але свої позиції там зміцнив і Володимир Зеленський. І хоча 31 березня у Тернопільській та Івано-Франківських областях Порошенко випередив Зеленського, у другому турі ці регіони віддали першість Зеленському.

Порошенко також не вдалося утримати лідерство на спецділянках для військових у зоні проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі. З понад 35 тисяч військовослужбовців, які проголосували у другому турі, 17,7 тисяч підтримали Зеленського, що майже на триста голосів більше, ніж за Порошенка. Тоді як 31 березня Порошенко тут обійшов Зеленського з різницею у 400 голосів.

Ударні перетоки

Один із головних факторів, що спричинив величезний розрив між Зеленським і Порошенком – розподіл голосів тих виборців, чиї кандидати не пройшли у другий тур. Не виключено, що саме їхнє голосування у другому турі перекроїло розстановку фаворитів у Тернопільській, Івано-Франківській областях і на спецдільницях у зоні ООС.

У другому турі електоральні перетоки виявилися програшними для Порошенка. Йому вдалося додати кілька відсотків завдяки тим, хто не визначився між першим і другим туром, однак переважна більшість виборців від кандидатів, що вибули, перейшла до Зеленського, зазначив Володимир Фесенко.

Насамперед, Порошенко міг отримати і отримав голоси від електорату Анатолія Гриценка, незважаючи на те, що сам він жорстко критикував Порошенка під час своєї кампанії, каже Володимир Паніотто. “Згідно з нашим дослідженням між першим і другим туром, 26 відсотків серед тих, хто проголосував за Гриценка, були готові віддати свій голос за Порошенка. Водночас 36 відсотків – за Зеленського, інші стверджували, що не прийдуть на вибори”, – розповів генеральний директор КМІС.

Серед виборців Юлії Тимошенко лише 16% були готові підтримати в другому турі Порошенка, тоді як Зеленського – майже половина – 47%, говорить соціолог. Схожим чином в опитуванні КМІС між першим і другим туром розподілилися голоси електорату Ігоря Смешка – 16% за Порошенка і 44% за Зеленського.

“Ще невелика частина електорату Ляшка була готова проголосувати за Порошенка – 13 відсотків, однак 50 відсотків планували голосувати за Зеленського. Від Вілкула й Бойка перетоку до Порошенка майже не було – лише 7 відсотків та 1 відсоток відповідно були готові проголосувати за Порошенка в другому турі”, – прокоментував Паніотто.

У другому турі виборці зазвичай голосують проти кандидата, а не за, підкреслює Ірина Бекешкіна. “Для більшості більш прийнятним був хто завгодно, тільки б не Порошенко. Це було голосування не стільки за Зеленського, скільки за зміну влади і зміни у країні”, – вважає соціолог.

Але показовою стала згуртованість у своєму виборі різних виборців – у західних і східних областях, уточнила Бекешкіна. “Усі виборці Зеленського бачать у ньому одне – прагнення до змін. Інша річ, що ці зміни вони бачать по-різному і це дуже скоро проявиться. Неминуче частина людей буде незадоволена, оскільки до Зеленського був переток дуже різних виборців у другому турі. У тому числі, що стосується зовнішньополітичної орієнтації: на заході – ті, хто підтримував Гриценка, Тимошенко, а на сході – ті, хто підтримував Бойка та Вілкула”, – резюмувала Ірина Бекешкіна.

РБК-Україна