В Україні продається дуже багато препаратів, які “ласкаво” називають фуфломіцинами. Більшість мають недоведену ефективність, а деякі навіть – доведену неефективність. Тим не менш реклама, а часто й самі лікарі в поліклініках, виписують нам курс таких ліків. Не виняток і сфера “заспокійливих”, в яких заспокоїти може хіба що спирт або процес накрапування крапель на цукор чи воду.
Про недієві заспокійливі, і як насправді треба лікувати “нерви”, розповіла сімейна лікарка Юлія Коваль в Instagram.
Недієві заспокійливі
- Гліцин
Ціна в Києві – до 617 грн – залежно від виробника, дозування, кількості капсул. Нібито ідеальний препарат, згідно з інструкцією знижує психоемоційне напруження, покращує настрій, сон, підвищує розумову працездатність тощо, при цьому взагалі без побічних дій, дозволений і дітям, але його дія прирівнюється ефекту плацебо.
- Адаптол “Мебікар”
Ціна в аптеках Києва – 334-663 грн. Теж один із найпопулярніших заспокійливих з широким спектром властивостей, але дослідження з достовірними результатами його використання відсутні.
- Тенотен
Ціна від 129 до 300 грн. Зі слів виробника має стресопротекторну та ноотропну дію, покращує пам’ять та здатність до навчань, а насправді це – гомеопатія. Тому ні, ніякої доказової бази немає.
- Біфрен (Фенібут)
Ціна – 188-320 грн. Напевно, одне із найчастіших призначень, але насправді немає будь-яких досліджень, що підтверджували б ефективність цього препарату. Більше того, є численні повідомлення про те, що фенібут може призводити до розвитку залежності, а раптове припинення прийому – до психомоторного збудження та галюцинацій
- Рослинні “заспокійливі” препарати
Коштують вони недорого і є абсолютним топом продаж. Це пасифлора, глід, пустирник, валеріана, м’ята. Всі ці рослинні препарати об’єднує одне – недослідженість і неефективність.
Як насправді треба лікувати тривожні стани
За словами лікарки, коли до неї приходять пацієнти зі скаргами на слабкість, пригнічений настрій, відсутність енергії, втому, тривожність, вона не призначає заспокійливі, натомість пропонує пройти шкали на тривогу та депресію (HADS, PHQ-9, шкала Гамільтона). Всі ці тести є у відкритому інтернет-доступі.
Якщо у пацієнта згідно цих скарг – субклінічно або клінічно виражена тривога та депресія, тоді рекомендується вже розглянути дієві рецептурні препарати: антидепресанти, нейролептики, транквілізатори та проконсультуватися з вузьким спеціалістом.
“Але все ж таки не потрібно забувати, що перше місце в рекомендаціях посідає КПТ (когнітивно-поведінкова терапія), яка допоможе або позбутися стресу, або навчитися з ним жити, прожити і відпустити”, – порадила лікарка.
Крім того не варто забувати про соматичні захворювання, які можуть викликати подібні скарги. Це такі, як залізодефіцитна анемія, дефіцит вітаміну D, гіпотиреоз тощо.
“Як ви зрозуміли тут не просто “заспокійливий препарат” на 2-3 тижні, дія якого прирівнюється до ефекту плацебо! Тут потрібна повноцінна консультація лікаря і комплексний підхід”, – додала медик.
- intense_post_subtitle:
- intense_post_single_template:
- intense_featured_gallery:
- intense_featured_image_type:
- standard
- intense_image_shadow:
- null
- intense_hover_effect_type:
- null
- intense_hover_effect:
- 0
- intense_featured_audio_url:
- intense_featured_video_type:
- intense_featured_color:
